Міністерство соціальної політики планує у вересні подати до Верховної Ради законопроєкт нової пенсійної реформи, яка передбачає трирівневу систему пенсій, добровільні накопичення та перегляд спеціальних пенсій.
Згідно з інформацією, раніше озвученою головою податкового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим для Forbes Ukraine, замість численних доплат буде запроваджена єдина базова виплата. Солідарна пенсія складатиметься з двох частин: базової та страхової, що залежатиме від суми сплаченого Єдиного соціального внеску (ЄСВ). Базова виплата на старті становитиме 3000 гривень, а мінімальна пенсія — 6000 гривень. Якщо сума пенсії буде меншою, різницю компенсуватиме держава.
Реформа також передбачає професійне пенсійне страхування для окремих категорій працівників, коли роботодавці сплачуватимуть додаткові внески на персональні пенсійні рахунки працівників. Накопичувальна система буде добровільною: працівників автоматично включатимуть до неї, але вони зможуть відмовитися від участі.
Експерти KSE Institute у коментарі DOU зазначають, що нова пенсійна система може бути вигіднішою для айтівців, які працюють за трудовим договором і сплачують ЄСВ із високої зарплати. "Для працівника з високою „білою“ зарплатою майбутня пенсійна реформа може покращити співвідношення між сплаченими внесками та майбутньою пенсією. Логіка запропонованої реформи полягає у посиленні страхового принципу: розмір пенсії має більше залежати від того, скільки внесків людина фактично сплатила протягом трудового життя", — пояснюють Інна Студеннікова та Владислав Ієрусалимов.
Водночас для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які сплачують мінімальний ЄСВ, ситуація майже не зміниться. "Якщо людина роками сплачує ЄСВ із мінімальної бази, її високий фактичний дохід не враховується пенсійною системою. Тому очікувати, що нова формула автоматично забезпечить такому ФОПу високу державну пенсію, не варто", — додають експерти.
Саме тому, на думку представників KSE Institute, для ІТ-спільноти ключове значення матиме добровільна накопичувальна система. Її ефективність залежатиме від того, хто управлятиме коштами, куди їх можна буде інвестувати, які будуть комісії та наскільки надійно держава захистить накопичення.
Якщо закон ухвалять, він набуде чинності з 1 січня 2027 року. Перші дев’ять місяців будуть присвячені створенню інфраструктури для накопичувальної системи, а внески почнуть сплачувати з 1 січня 2028 року.