Бронювання працівників на критичних підприємствах забезпечило державному бюджету понад 157 мільярдів гривень за два роки. Про це повідомив міністр економіки Кравченко, підкресливши позитивний вплив цієї практики на економіку країни.
За словами Кравченка, бронювання утримує людей на офіційних робочих місцях, де вони продовжують працювати на економіку та сплачують податки. Окремо міністр відзначив роль зарплатного критерію: середня заробітна плата на критичних підприємствах зросла з 14 200 до 26 000 гривень за два роки. Це, за його словами, забезпечило значні надходження не лише до бюджету, а й до Пенсійного фонду.
За даними Міністерства економіки, під час хвилі розброювання лише дуже невеликий відсоток працівників був мобілізований. Наразі в Україні заброньовано близько 1,4 мільйона осіб, і ця кількість продовжує зростати. Влітку, під час перегляду статусу критичності, близько 15% підприємств не підтвердили свій статус, однак після цього кількість заброньованих працівників почала швидко відновлюватися.
Міністр зазначив, що наразі конкретних змін у чинному статусі бронювання немає. Водночас уряд разом із Міністерством оборони працює над переосмисленням довгострокового підходу до бронювання та мобілізації.
Найбільше заброньованих працівників працює у переробній промисловості — на цю галузь припадає близько 20% усіх заброньованих. Далі йдуть:
- транспорт і логістика (12%)
- торгівля (10%)
- енергетика (9%)
- сільське господарство (8%)
Кравченко пояснив, що розподіл залежить від кількості економічно активних підприємств у галузі, їхнього розташування та близькості до зон бойових дій. Також впливає гендерне співвідношення працівників на підприємствах.