Бюро економічної безпеки України у 2026 році забезпечило надходження мільярдів гривень до державного бюджету завдяки заходам із детінізації економіки. Про це повідомив очільник БЕБ Олександр Цивінський.
За його словами, основний економічний ефект від детінізації становить 13,816 мільярда гривень. Цю суму визначили аналітики БЕБ, і вона підтверджена даними Державної податкової служби та Державної митної служби. Зокрема, легалізація обороту на ринках пального, електроніки та імпорту рослин призвела до зростання чесної конкуренції та зменшення можливостей для тіньових схем.
Другою складовою результату стали кошти, які вже повернулися до державного бюджету — 1,79 мільярда гривень. Третя складова — це 3,903 мільярда гривень потенційних втрат бюджету, яких вдалося уникнути завдяки роботі аналітиків і детективів БЕБ.
Олександр Цивінський наголосив: «Результат — це коли гроші залишаються у держави. Коли схема перестає працювати. Коли легально вести бізнес стає вигідніше, ніж шукати обхідні шляхи. Зрештою, коли кожна гривня, яка не втрачена через економічні злочини, йде на фінансування оборони, медицини, освіти та інших потреб громадян».
Водночас він визнав, що БЕБ міг би працювати оперативніше, адже наразі бюро укомплектоване лише на 26% від максимально дозволеної законом чисельності персоналу. Це створює додаткове навантаження і впливає на темпи роботи. За словами Цивінського, вакансії не будуть заповнюватися за рахунок якості добору чи компромісів із доброчесністю — триває виважена атестація, відкриті конкурси та формування нової команди.
Керівник БЕБ також підкреслив, що бюро змінює підхід до оцінки власної роботи: замість підрахунку кількості відкритих справ тепер головним критерієм стає реальний економічний ефект для держави. «У взаємодії з бізнесом наша позиція проста: закон один для всіх. Працюємо над тим, щоб чесно вести справи було простіше й вигідніше, ніж будувати схеми», — зазначив він.
