Родрі повернувся до найкращої форми після тривалих проблем із травмами, продемонструвавши видатну гру на чемпіонаті світу 2026 року. Незважаючи на те, що він провів лише 22 матчі з моменту розриву передньої хрестоподібної зв’язки у вересні 2024 року, його виступи на турнірі не видавали жодних ознак тривалої паузи.
За даними Opta, Родрі очолював кілька статистичних категорій перед фіналом, а його показники навіть перевищили очікування тренерського штабу Іспанії. Зокрема, він встановив рекорд серед гравців із мінімум 400 хвилинами на полі — 94,0 точних передач за 90 хвилин. Він також лідирував за кількістю передач, що проривають лінії оборони суперника.
Родрі відзначився не лише обсягом, а й точністю пасів — 93,2% на турнірі загалом, а у матчі проти Аргентини ця цифра сягнула 95,3%. У фіналі він здійснив 106 передач, з яких лише п’ять були неточними. Особливо важливо, що точність передач не знижувалася у небезпечних зонах: він завершив 204 передачі у фінальній третині поля з успішністю 91,9% із 222 спроб.
Захисна робота Родрі також була ключовою для команди. Він зробив 26 підбирань — найбільше серед усіх учасників турніру, а у фіналі виконав чотири підбирання, не дозволивши жодного разу обіграти себе дриблінгом. Його відбори відбувалися у різних зонах поля, зокрема він відібрав м’яч у Ліонеля Мессі на 92-й хвилині основного часу фіналу, що могло стати вирішальним моментом у боротьбі за титул.
Родрі виграв 63,3% із 60 наземних дуелей, що значно перевищує середній показник 50% і командний рівень 48,6%. У фіналі він підняв цей показник до 80%. Іспанія пропустила лише 2,37 очікуваних голів за весь турнір, що відповідає 0,28 за 90 хвилин, а у фіналі — лише 0,22. Команда дозволила суперникам створити всього п’ять великих моментів за вісім матчів, і жоден із них не став результативним після чвертьфіналу.
За даними Opta, Родрі був одним із найкращих гравців турніру, а його вплив на гру Іспанії особливо відчувався у фіналі, де він підтвердив свій статус найкращого гравця чемпіонату світу.