Українська металургія опинилася під загрозою через одночасний вплив торговельних обмежень ЄС, проблем із морським експортом і зростання внутрішніх тарифів. Без додаткової підтримки галузь може зіткнутися з масовими зупинками підприємств, заявив головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

За його словами, на металургійні підприємства одночасно тиснуть механізм CBAM, нові квоти Євросоюзу на українську металопродукцію, фактичне блокування морського експорту та підвищення тарифів у транспортній і енергетичній сферах. "Усе співпало в один момент. До CBAM і квот додалася зупинка морського коридору. Зараз це навіть найбільша проблема, тому що під ударом опинилася 50% експорту сталі, 95% експорту чавуну та 50% поставок залізної руди, а також 70% імпорту вугілля", – зазначив Тарасенко.

Він підкреслив, що підприємства, які працюють на експорт, не можуть компенсувати зростання витрат підвищенням цін через світовий ринок. На відміну від компаній, орієнтованих на внутрішнього споживача, металургійні підприємства змушені самостійно поглинати додаткові витрати.

Аналітик додав, що вже оголошені зупинки окремих підприємств навряд чи будуть останніми, а подальше підвищення тарифів лише погіршує ситуацію для виробників, які втратили значну частину експорту. Окремою проблемою він назвав торговельні відносини з ЄС, адже Україна не змогла домогтися відтермінування CBAM або винятків із нових імпортних квот.

"На сьогодні ситуація в галузі гірша ніж була у 2022. Тоді втрату морського експорту вдалося компенсувати постачаннями у ЄС, коли наші європейські партнери прибрали всі торгові бар'єри для української продукції. Тепер же ситуація протилежна – після введення імпортних квот на українську сталь в ЄС, вітчизняні підприємства втратять 1,3-1,5 млн експорту на рік, або до 60%", – наголосив Тарасенко.

Він вважає, що у найближчі місяці пріоритетом має стати активізація переговорів із Європейською комісією щодо перегляду торговельних обмежень, а також запровадження внутрішніх механізмів підтримки промисловості. Водночас ключовим фактором невизначеності залишаються військові ризики. Подальші атаки на транспортну, портову та енергетичну інфраструктуру можуть суттєво погіршити економічну ситуацію, а будь-які економічні прогнози в таких умовах залежать від розвитку безпекової ситуації.