Мешканка Олешків Наталія, яка на початку блокади міста змогла виїхати разом із 84-річною мамою, поділилася спогадами про життя в окупації, пережиту повінь після підриву Каховської ГЕС, обстріли дронами та спроби вижити у складних умовах. Про це вона розповіла в інтерв’ю.

До початку повномасштабної війни Наталія жила в Олешках із родиною. Після смерті чоловіка у 2021 році вона переїхала до Миколаєва, але напередодні вторгнення повернулася з мамою до рідного міста. З початком війни залишилася в Олешках, оскільки мама відмовилася покидати дім. Перші місяці окупації, за її словами, не були такими страшними, хоча місто обстрілювали, а люди намагалися пристосуватися до нових умов. Виїхати тоді ще було можливо, і Наталія регулярно їздила до Скадовська за продуктами та пенсією для мами.

Повінь і втрати

Підрив Каховської ГЕС став для Олешків справжньою трагедією. Наталія з мамою опинилися в будинку сестри, який затопило. Їх врятував знайомий Володя, який допоміг перебратися у безпечніше місце. Після сходу води вони повернулися до будинку, намагалися його відновити, але житло було сильно пошкоджене. Мамин будинок також постраждав: "Стеля і горище обвалилися. Всередині росли дерева, навіть кавуни виросли. Згодом нам сказали, що росіяни заселилися в підвалі будинку".

Після повені місто залишилося без допомоги: "Люди самі по собі виживали, ніхто там нічого не робив, нічого не прибирав". У липні 2025 року, за словами Наталії, почалися масові пожежі через підпали з боку росіян, які скидали запалювальні засоби під час вітряної погоди.

Обстріли та життя під окупацією

У вересні 2025 року Наталія отримала контузію під час обстрілу дронами, коли їхала зі Скадовська. Вона розповідає, що дрон вдарив позаду машини, вибив шибки, і після цього вона майже перестала чути. Водійка, яка їх везла, згодом загинула під час іншого обстрілу.

"Я кричала: 'Гало, зупиняйся!'. Думала, що зараз може вибухнути ще раз. Але вона, навпаки, натиснула на газ і поїхала далі."

Щоб вижити, Наталія з Володею почали виготовляти та продавати ковбасу, а також отримували пенсію для мами. Вона зізнається, що отримала російський паспорт, щоб мати більше можливостей для виживання.

Наталія підтримує зв’язок із мешканцями Олешків і зараз, хоча місто залишається під контролем окупаційної влади, а умови життя там залишаються вкрай складними.