Професійна репетиторка математики Лариса Водяницька поділилася своїм досвідом роботи з учнями та розвіяла поширені міфи про складність цього предмета. Вона наголосила, що математика доступна кожному, хто готовий докладати зусиль, а стереотип про "гуманітаріїв" як тих, кому математика не під силу, є лише виправданням небажання працювати.
За словами пані Лариси, у неї понад 15 років педагогічного досвіду, зокрема у приватному ліцеї ЛПЕПІМ та державній школі Києва. Зараз вона повністю присвятила себе репетиторству, працюючи з учнями 6–11 класів. Вона підкреслює, що повага до учня і підтримка — основа успішного навчання. "Я повертаю дітям віру у свої сили", — зазначає вчителька.
Водяницька відзначає, що зростання паніки серед підлітків через обов’язковий НМТ не є справжньою панікою, а радше невпевненістю. Часто діти чують від батьків і оточення, що "математика не для них" або що вони "гуманітарії", і це формує негативне ставлення до предмета. "Такий розподіл придумали для того, щоб виправдати небажання працювати над математикою", — пояснює вона. За її спостереженнями, навіть ті, хто вважав себе гуманітарієм, після зрозумілих пояснень часто кажуть: "Це так легко? Я думав буде складніше".
Вчителька також звертає увагу на проблему математичної тривожності, коли учень знає матеріал, але під час тесту блокується. Вона розповіла, як у школі Києва допомагала учням долати страх контрольних робіт за допомогою дихальних вправ і підкреслення їхніх сильних сторін. "Математична тривожність прибирається впевненістю в собі", — говорить Водяницька.
Вона навела приклад учня, який спочатку вважав, що математика йому не під силу, але завдяки поступовій роботі та показу практичного застосування предмета змінив ставлення і отримав 173 бали на НМТ, вступивши до Національного медичного університету імені Богомольця. "Він зрозумів, що немає нічого неможливого, якщо приділяти час і докладати зусиль", — пояснює репетиторка.
Під час перших занять із дитиною, яка не любить математику, пані Лариса починає з розмови про захоплення учня, щоб знайти спільну мову і поступово розвіяти негатив. Вона уникає примусу до зубріння формул, натомість пропонує багато практики і показує красу математичних перетворень. Повторення і асоціації допомагають учням краще запам’ятовувати матеріал.
Водяницька також відзначає, що пандемія та війна створили значні прогалини в знаннях учнів, але кожен має індивідуальні потреби. Вона підтримує учнів навіть під час блекаутів і адаптує навчання під різні форми освіти, включно з сімейною та екстернатною. Найважливішим інструментом подолання прогалин вважає бажання учня ставити питання і отримувати пояснення у доступній формі.
Щодо ролі батьків, репетиторка радить підтримувати дитину, давати їй свободу і відповідальність за навчання, а не тиснути контролем. "Дитина має знати, що її люблять і підтримають, але водночас має бути чітка зона відповідальності", — підкреслює вона.
Наостанок Лариса Водяницька радить учням, які бояться іспитів, почати з простого: чесно відповісти собі, чого хочуть у житті, і робити маленькі кроки до мети з підтримкою наставника. "Математика — це не про цифри, математика — це краса, гармонія і мистецтво", — резюмує вона.