У центрі Лос-Анджелеса відкрився музей Dataland — перший у світі музей мистецтва, створеного за допомогою штучного інтелекту. Його заснував цифровий художник Рефік Анадол, який перетворює великі масиви даних на тривимірні інсталяції світла і звуку.
Відвідувачі музею занурюються у гіперреалістичний світ, де чорні, печероподібні простори наповнені звуками амазонських тварин, тропічної грози та фрагментами симфонії №3 Густава Малера у виконанні Лос-Анджелеського філармонійного оркестру. У різних залах можна побачити, що бачить колібрі під час польоту крізь яскравий ліс, або стати перед величезним тривимірним полотном, яке реагує на біометричні дані відвідувачів, зібрані за допомогою браслетів. Музей також має ароматичні та смакові компоненти, створюючи насичений сенсорний досвід.
Рефік Анадол описує свою роботу як 50 на 50 — співпраця людини і машини. Для створення інсталяцій він використовує спеціальні моделі штучного інтелекту, навчені на зображеннях і звуках із музейних архівів, наукових лабораторій та власних подорожей, зокрема до бразильської Амазонії. «Кожен художник має своє важке питання, — каже Анадол. — Моє питання: що за межами реальності?»
Художник також відомий співпрацею з аргентинським футболістом Ліонелем Мессі. У Нью-Йорку минулого літа вони створили інсталяцію, що відтворює спогади Мессі про гол 2009 року, використовуючи відео матчів, біометричні дані та рухи спортсмена. Ця робота занурює глядачів у фантазійний світ із м’ячами, що відскакують, мережами, які змінюють форму, і уповільненими кадрами.
Рефік Анадол — одна з найвпливовіших фігур у сучасному мистецтві штучного інтелекту. Його інсталяція «Unsupervised» стала першою роботою, створеною за допомогою генеративного ШІ, яку придбав Музей сучасного мистецтва Нью-Йорка для постійної колекції. Водночас критики, як-от Джеррі Сальц із New York Magazine, називають цю роботу «глоріфікованою лавовою лампою». Інші критикують тісні зв’язки Анадола з великими технологічними компаніями, такими як Nvidia і Google, а також використання безкоштовних архівів, наприклад Смітсонівського інституту, для комерційних проєктів.
Анадол відповідає, що будь-хто може безкоштовно користуватися розробленими його студією моделями, а співпраця митців із багатими покровителями — традиція, що сягає часів Відродження. «Коли мистецтво робить прорив, завжди є патрон», — зазначає він.
Google підтримує проєкти Анадола вже близько десяти років, надаючи хмарну інфраструктуру, що працює на відновлюваній енергії, а також фінансує резиденції художників у музеї. За словами віцепрезидента Google Амита Суда, Рефік оптимістично дивиться на те, як технології допомагають втілювати його мрії.
Окрім власних проєктів, Анадол працював із Смітсонівським інститутом, створивши інсталяцію «Smithsonian Dreams», де за допомогою ШІ візуалізували «сновидіння» будівлі Смітсонівського замку. Для цього він завантажив у модель мільйони цифрових записів і манускриптів інституту. За словами Анадола, наразі мріяти можуть лише люди, а машини — це співтворці, хоча незабаром це може змінитися.