Тривалість життя у світі значно зросла за останнє століття і досягла 73,8 років завдяки зниженню смертності від інфекційних хвороб, материнської та дитячої смертності, а також прогресу у профілактиці й лікуванні хронічних захворювань.
Однак нове дослідження, опубліковане у журналі The Lancet Public Health, показало, що додані роки життя не обов’язково є роками, прожитими у доброму здоров’ї. У більшості з 204 країн і територій зростання тривалості життя випереджає покращення у здоровій тривалості життя, що свідчить про необхідність зміни пріоритетів систем охорони здоров’я — від продовження життя до підвищення якості цих додаткових років.
У 2023 році люди в середньому проводили 14,5% свого життя у поганому стані здоров’я, що пов’язано з ростом нефатальних хвороб і інвалідності. Країни з найвищою тривалістю життя також мали більшу частку років, прожитих у поганому здоров’ї, що вказує на розширення періоду хвороб і обмежень у дорослому віці, а не на їхнє відтермінування до останніх років життя.
Найбільше років у поганому здоров’ї у 2023 році проводили люди у найбагатших країнах — 15,7% життя, тоді як у субсахарській Африці цей показник був найнижчим — 9 років. Найбільше абсолютне зростання частки життя у поганому здоров’ї зафіксували у Нідерландах — з 13,2% у 1990 році до 15,7% у 2023-му. Найбільші розриви за тривалістю життя у поганому здоров’ї були у США, Австралії та Канаді, а найменші — у Науру, Соломонових Островах та Лаосі.
Автори дослідження виявили, що 57,4% глобального розриву у здоров’ї спричинені нефатальними станами, які збільшують час життя з інвалідністю або зниженим здоров’ям. Серед основних причин — захворювання опорно-рухового апарату (наприклад, біль у спині), психічні розлади, хвороби органів чуття (зокрема вікова втрата слуху) та нещасні випадки. У країнах з низьким рівнем доходу значну роль відіграють також харчова недостатність, респіраторні інфекції, туберкульоз і забуті тропічні хвороби.
До факторів ризику, що впливають на тривалість життя у поганому здоров’ї, віднесли високий індекс маси тіла, дитяче та материнське недоїдання, куріння, високий рівень глюкози натще та забруднення повітря. Вживання наркотиків і алкоголю було серед провідних факторів лише у найбагатших регіонах, а небезпечні сексуальні практики — виключно у субсахарській Африці.
За словами Крістофера Мюррея, директора Інституту оцінки здоров’я та вимірювань при Медичній школі Вашингтонського університету, "наші результати свідчать, що майбутні здобутки у здоров’ї населення будуть залежати не лише від того, як довго люди живуть, а й від того, як здорово вони живуть". Він наголосив, що "прогрес у здоровому старінні слід вимірювати не лише тривалістю життя, а й тривалістю здорового життя, з більшими інвестиціями у профілактику, довготривале лікування та хронічний догляд, щоб зменшити роки, прожиті у поганому здоров’ї".
Співавторка дослідження Кетрін Бізінано додала, що "покращення здорового старіння вимагатиме більшої уваги до станів і факторів ризику, які спричиняють роки життя з інвалідністю. Раннє втручання через профілактику та кращий довготривалий догляд можуть мати значний соціальний, медичний та економічний вплив".
Дослідження закликає до сталих інвестицій у профілактику, реабілітацію, послуги психічного здоров’я, хронічний догляд, а також покращення доступу до допоміжних технологій і інтегрованих моделей довготривалого догляду.