Литва ухвалила рішення не надавати захисту українським громадянам призовного віку, які не пройшли строкову військову службу та не мають законного звільнення від неї. Про це повідомляє Telegram-канал @uniannet.

Для отримання статусу захисту в Литві відтепер потрібно буде підтвердити виконання військового обов'язку. Відповідна поправка до закону про правовий статус іноземців була схвалена урядом Литви 7 жовтня. За даними литовського МВС, підтвердженням може бути штамп про офіційний перетин кордону, виїзний штамп у паспорті або документ про звільнення від служби чи проходження служби.

У МВС Литви також уточнили, що підтвердити відсутність військових зобов'язань можна офіційним документом про звільнення від служби, документом про проходження служби або легальним виїзним штампом у паспорті. Окрім того, у ЗМІ Литви зазначають, що нові правила стосуються лише тих, хто прибуде до країни після 4 серпня 2026 року, а чоловіки, які отримали статус тимчасового захисту до цієї дати, зберігають його незалежно від військового статусу в Україні. Також виняток зроблено для тих, хто подав заявку на захист до 4 серпня 2026 року, але ще не отримав рішення — їм не відмовлять.

Після змін дозволи на тимчасове проживання на підставі тимчасового захисту видаватимуть або продовжуватимуть до 4 березня 2028 року (раніше вони були чинними до 4 березня 2027 року). За даними Міністерства внутрішніх справ Литви, це рішення ухвалене також для зменшення адміністративного навантаження на міграційні органи, які щодня реєструють 30–40 нових заяв на отримання тимчасових дозволів на проживання. У МВС зазначають, що подовження терміну дії документів дозволить знизити навантаження як на міграційний департамент, так і на самих іноземців.

Вимога щодо підтвердження виконання військового обов'язку не поширюється на тих, хто отримав тимчасовий захист у будь-якій країні ЄС до 4 серпня 2026 року (раніше повідомлялося про 2024 рік) і безперервно зберігає цей статус, а також на тих, хто подав заяву на захист у Литві до цієї дати, але ще не отримав рішення. Нові обмеження для військовозобов'язаних стосуються лише тих, хто прибуде до Литви після 4 серпня 2026 року.

Після початку повномасштабної війни ЄС запровадив механізм екстреного захисту для українців, що дозволяє їм жити, працювати та отримувати допомогу в 27 країнах блоку. Однак цього року, у відповідь на прохання Києва допомогти з пошуком військовозобов’язаних, ЄС вирішив, що нові правила не поширюватимуться на тих, хто підлягає призову і прибуває до ЄС. З літа 2026 року Єврокомісія рекомендувала країнам ЄС надавати захист лише тим українцям, які законно прибули та не є військовозобов'язаними.

Наразі в ЄС зі статусом тимчасового захисту перебуває близько 4,4 млн українців. Найбільші громади — у Німеччині, Польщі та Чехії. За даними ЄС, дорослі чоловіки становлять близько 27% усіх українців із захистом, жінки — 43%, а неповнолітні — 30%.

Окрім цього, уряд Литви погодив виділення 15 мільйонів євро на міжнародні проєкти відновлення України. З цієї суми 10 мільйонів євро спрямують до Спеціальної програми відновлення України SPUR 2.0 під егідою Світового банку, а ще 5 мільйонів — до спеціального фонду ЄС для України, створеного Європейським інвестиційним банком. Кошти підуть на термінові проєкти інфраструктури та економічної стійкості.

За даними литовського Міграційного департаменту, станом на 6 вересня чинні дозволи на проживання у Литві мали 52 052 особи, і вони видані до 4 березня 2027 року.

Водночас українці стали важливою частиною ринку праці країн Балтії. У 2025 році в Литві з 1,456 млн працюючих близько 38 тисяч були українцями, що становить приблизно 2,6% усіх зайнятих у країні. Для порівняння, в Естонії у 2023 році працювало близько 36 тисяч громадян України (з них 24 тисячі — як біженці), тобто приблизно 5% робочої сили країни, а в Латвії у першому кварталі 2026 року серед 871,2 тисячі зайнятих 10,5 тисячі (1,2%) були українськими біженцями. Експерти попереджають, що повернення українців після війни може стати серйозним викликом для роботодавців у регіоні.

Влада Литви наразі не уточнює, що буде з тими чоловіками, які не зможуть отримати захист, і чи планується їх депортація.