Родини українських військовополонених змушені шукати різні шляхи для листування з рідними, які перебувають у російських колоніях, адже офіційні канали часто не працюють або листи йдуть місяцями. Про це розповідає Олена Зварич для «Новинарні» на прикладі історії Світлани Шершньової із Запоріжжя, чий син перебуває у полоні за Уралом.

Перший лист Світлани, написаний українською, цензура не пропустила. Як з’ясувалося, листи до полонених у Росії мають бути лише російською мовою, щоб їх могли перевірити цензори. За домовленістю між організаціями, українці пишуть своїм полоненим рідним російською, а росіяни — своїм в Україну також російською. «Це було так дивно – я останній раз писала російською, мабуть, ще в школі, 25 з гаком років тому», — згадує Світлана.

Офіційний канал для листування — Національне інформаційне бюро (НІБ) — працює повільно: листи можуть йти кілька місяців або взагалі не доходити. За словами речника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петра Яценка, більшість листів або не доходять, або надходять із великим запізненням. Альтернативою стають неофіційні канали — через знайомих у Росії чи волонтерів із російським паспортом, які користуються електронною тюремною поштою, хоча це пов’язано з ризиками для них самих.

Росія не створила окремих таборів для військовополонених, як того вимагає Женевська конвенція, а розміщує українських полонених у звичайних колоніях разом із кримінальниками. За даними Коордштабу, таких колоній понад 300, а знайти місцеперебування багатьох полонених дуже складно. Часто їх переводять із однієї колонії в іншу, і вони навіть не мають офіційного статусу військовополоненого.

Омбудсмен Дмитро Лубінець також передає листи і посилки через російську уповноважену з прав людини під час рідкісних зустрічей на кордоні, але це не гарантує їхньої доставки. Як зазначає журналістка Ольга, яка співпрацює з російськими волонтерами, надсилати посилки чи гроші з України неможливо — усе роблять мешканці Росії. В умовах сучасного ГУЛАГу навіть короткий лист стає для полоненого і його родини справжнім порятунком.