Грузія заявила про готовність до відновлення відносин з Україною на тлі загострення ситуації навколо Південної Осетії та Абхазії, а також посилення курсу Кремля на анексію цих територій. Як повідомляє Дмитро Корнієнко, грузинське МЗС щороку наголошує на проблемі окупованих регіонів, навіть попри проросійську політику чинної влади.

Передумови

Напередодні виборів до парламенту Грузії у 2024 році ширилися чутки про можливу домовленість між олігархом Бідзіною Іванішвілі та Кремлем щодо повернення окупованих територій в обмін на відмову від євроінтеграції, ухвалення закону про іноагентів та перетворення країни на конфедерацію. З'являлися навіть записи переговорів між представниками Іванішвілі та російськими посадовцями. На цьому тлі прем'єр Іраклій Кобахідзе несподівано заявив про плани повернути окуповані території мирним шляхом до 2030 року.

Після виборів, коли влада придушила протести, Кремль різко активізував політику юридичної окупації Південної Осетії. 9 травня 2026 року Володимир Путін та тодішній «президент» Південної Осетії Алан Гаглоєв підписали «Договір про поглиблення союзницької взаємодії», який Гаглоєв назвав «початком возз'єднання осетинського народу».

22 червня Гаглоєв під час зустрічі з Путіним оголосив про «рішучі кроки для об'єднання Росії з Південною Осетією», а вже наступного дня склав повноваження і став радником Путіна. Владу він передав Марату Камболову — уродженцю Росії, який до 2021 року був директором «Курчатовського інституту» у Москві та є державним радником Росії першого ступеня. Камболов, який у травні 2026 року став радником Гаглоєва, а 16 червня — головою уряду, тепер очолює і уряд, і виконує обов'язки президента Південної Осетії.

«Початок возз'єднання осетинського народу», — так охарактеризував підписаний договір Алан Гаглоєв.

Реакція та наслідки

Саме ці події стали причиною окремої заяви Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії, які засудили дії Кремля та попередили про ризик анексії Південної Осетії. За однією з версій, Москва може використати юридичну анексію як інструмент для відволікання уваги від невдач на інших напрямках, зокрема на Донбасі.

На цьому тлі заява прем'єра Кобахідзе про готовність Грузії до відновлення діалогу з Україною виглядає як спроба повернути довіру ЄС, який заморозив євроінтеграцію Грузії. Тбілісі також намагається збалансувати вплив Кремля через співпрацю з Китаєм та відновлення діалогу з Європою.