Китайські та російські військові кораблі провели спільне 17-денне патрулювання навколо Японського архіпелагу, фактично замкнувши коло навколо Японії. За даними Міністерства оборони Японії, три китайські кораблі — ракетні есмінці типів 055 і 052D та допоміжне судно типу 903 — пройшли через Корейську протоку в південно-західному напрямку, а російський корвет приєднався до них із Циндао 13 липня.

Під час маневрів кораблі пройшли через протоку Міяко поблизу Окінави, рухалися неподалік островів Оґасавара, а 27 липня досягли протоки Лаперуза між Хоккайдо та Сахаліном. З урахуванням проходження через Корейську протоку, китайські військові кораблі фактично здійснили повне коло навколо Японії. За маршрутом стежили кораблі та патрульні літаки Морських сил самооборони Японії, які збирали розвідувальну інформацію.

У японському Міністерстві оборони зазначили, що такі спільні походи можуть бути демонстрацією сили проти Японії і назвали ці дії серйозним приводом для занепокоєння у сфері національної безпеки. Китайське оборонне відомство підтвердило початок патрулювання 13 липня, а китайська газета Global Times повідомила, що це був перший випадок спільного проходження китайських і російських кораблів через протоку Фріза поблизу Курильських островів, територіальної суперечки між Японією та Росією.

Професор міжнародних відносин Міжнародного християнського університету в Токіо Стівен Надь вважає, що маневри були спрямовані на Японію та США. За його словами, Пекін прагне чинити тиск на прем’єр-міністерку Японії Санае Такаїчі після її заяв про можливу реакцію Токіо у разі нападу на Тайвань. Водночас Росія демонструє свою здатність брати участь у військових операціях в Індо-Тихоокеанському регіоні, незважаючи на війну в Україні.

Експерт із морської безпеки Бенджамін Бландін зазначив, що спільні патрулювання Китаю та Росії стають тривалішими, охоплюють більші території і набувають більш наполегливого стратегічного характеру на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні. За його словами, ці дії можуть посилити прагнення Японії розвивати оборонну співпрацю зі США та іншими партнерами.

Директор проєкту морської прозорості SeaLight Рей Пауелл підкреслив, що маршрут через протоку Фріза до Охотського моря демонструє, що перший острівний ланцюг більше не обмежує можливості китайського флоту. Кожна така операція зміцнює аргументи Токіо на користь збільшення оборонних витрат і тіснішої співпраці зі Сполученими Штатами та союзниками.

Напруженість між Москвою і Токіо також зростає через територіальну суперечку навколо Південних Курильських островів. Росія планує назвати один із островів на честь радянського розвідника Ріхарда Зорге і встановити там меморіальну дошку, що в Японії сприймають як спробу закріпити контроль над спірною територією. Токіо вважає своїми чотири острови — Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї — Північними територіями.

Крім того, відносини загострилися через співпрацю Японії з оборонним сектором України. Російське МЗС висловило протест після інвестиції японської компанії Terra Drone в українського виробника дронів-перехоплювачів, назвавши це «відверто ворожим кроком». Росія викликала японського посла і заявила, що політика прем’єр-міністерки Такаїчі довела двосторонні відносини до «історичного мінімуму». Експерт Джеймс Браун вважає, що Росію непокоїть можливе розширення співпраці японських компаній з українськими виробниками озброєнь і вивчення Токіо досвіду застосування безпілотників під час війни.