Профільний комітет Верховної Ради погодив до другого читання законопроєкти, які передбачають запровадження податку на додану вартість (ПДВ) на дистанційні покупки вартістю до 150 євро через іноземні електронні платформи, такі як Temu та Aliexpress. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, уряд розраховує залучити додатково 6 млрд грн завдяки цим змінам.

Під час голосування за законопроєкт у комітеті 17 депутатів підтримали рішення, троє утрималися, серед них і сам Железняк. Він зазначив, що концептуально зміст законопроєкту не змінився порівняно з першим читанням, але до тексту додали норму про скасування спрощень для політично значущих осіб (РЕР).

Нові правила ще не набули чинності — законопроєкти мають остаточно ухвалити у Верховній Раді, після чого вони пройдуть подальші процедури. За словами Железняка, скасування пільги очікується не раніше 1 липня 2027 року, хоча, на його думку, система може не запрацювати навіть у 2028 році. Остаточна дата залежатиме від готовності Кабміну впровадити відповідну систему.

Що зміниться для покупців

Ключова зміна стосується товарів вартістю до 150 євро, які зараз можна ввозити без сплати ПДВ. Після впровадження нової системи комерційні онлайн-покупки через іноземні платформи більше не матимуть такої пільги — їх обкладатимуть ПДВ. При цьому обов’язок нарахувати та сплатити податок покладуть на продавців або маркетплейси, а не на покупців. Податок враховуватиметься ще на етапі оформлення покупки, за аналогією з європейською моделлю IOSS.

"Податок на дешеву онлайн-покупку з-за кордону більше не можна буде уникнути лише тому, що її вартість не перевищує 150 євро", — зазначено у повідомленні.

Ставка ПДВ в Україні становить 20%, але підсумкова ціна для покупця залежатиме від політики конкретного маркетплейса, ціни продавця, знижок, комісій та того, як платформа врахує податкове навантаження.

Які винятки передбачені

Пільгу збережуть для некомерційних відправлень між фізичними особами вартістю до 45 євро — такі посилки не обкладатимуться податком, якщо вони не мають комерційного характеру. Також пільги залишаться для ввезення товарів у несупроводжуваному багажі фізичних осіб у межах встановленого порогу. Для окремих категорій товарів, важливих для оборони, безпеки та енергетики, планується зберегти податкові пільги відповідно до чинного законодавства. Окремо наголошується, що для політично значущих осіб (РЕР) спрощення буде скасовано.

Причини змін і очікуваний ефект

Зміни ініційовані через стрімке зростання обсягів електронної торгівлі: у 2025 році загальна вартість міжнародних посилок сягнула 167,3 млрд грн, з яких 92,9 млрд грн — без сплати ПДВ. У 2026 році за перші сім місяців цей показник становив 136,3 млрд грн (56,8 млрд грн — без податку). За оцінками Мінфіну, додатковий ефект від нової системи може скласти близько 10 млрд грн на рік, а за словами голови фінансового комітету Ради Данила Гетманцева, бюджет щороку недоотримує до 33 млрд грн через чинну пільгу.

Гетманцев також пояснював, що більшість таких посилок надходять із Китаю, а іноземні виробники не сплачують податки в Україні, тоді як український бізнес платить ПДВ. За його словами, пільгою користується і великий бізнес, який розбиває великі партії на дрібні відправлення до 150 євро.

Окремо зазначається, що частину надходжень від ПДВ із міжнародних відправлень планують спрямовувати до спецфонду держбюджету для забезпечення потреб Збройних сил України. Водночас народна депутатка Ніна Южаніна попереджала, що скасування пільги може вплинути й на військових, якщо не прописати окремі правила для товарів, які вони купують. Вона наголосила, що меморандум з МВФ передбачає виняток для таких товарів, і ці правила мають бути визначені до скасування пільги.

Міжнародні зобов’язання та подальші кроки

Впровадження нових правил пов’язане з міжнародними фінансовими зобов’язаннями України. Мінфін наголошує, що виконання цих умов дозволить отримати близько 4 млрд євро міжнародної підтримки, зокрема в межах програм МВФ та макрофінансової допомоги ЄС. Скасування пільги є умовою для отримання третього траншу МВФ (близько 0,7 млрд доларів) і другого траншу макрофінансової допомоги ЄС (3,7 млрд євро). Перехід до моделі, де ПДВ адмініструють продавці або платформи, наближує українське законодавство до стандартів ЄС.

Раніше Верховна Рада вже кілька разів не підтримала відповідні законопроєкти, зокрема 1 вересня, коли не вистачило голосів для ухвалення документа. Президент Володимир Зеленський публічно розкритикував депутатів за провал важливих законів, які відкривають доступ до міжнародної допомоги.

Наразі рішення комітету лише відкриває шлях до розгляду законопроєктів у парламенті. Остаточне ухвалення та впровадження нових правил очікується не раніше 2027 року.