Колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський заявив, що найбільшою проблемою для України на шляху до членства в Європейському Союзі стане не технічна інтеграція, а політичний перехід від воєнного часу до зрілої демократії. Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.

Кваснєвський зазначив, що наразі важко визначити конкретні строки вступу України до ЄС, оскільки такі процеси у Спільноті можуть тривати роками, хоча після початку формальних процедур вони можуть пришвидшитися. Він підкреслив, що зараз ключовим є збереження переконання в Євросоюзі щодо необхідності членства України: «Найважливіше тепер – це зберегти в Євросоюзі переконання в тому, що Україна нам потрібна».

Колишній президент Польщі запропонував використовувати як політичне гасло слова Папи Римського Івана Павла II про Польщу: «Європа потребує України, а Україна – Європи». Він також наголосив, що експерти вже мають працювати над складними питаннями майбутніх відносин Києва з Брюсселем, зокрема у сферах сільського господарства, послуг і транспортних перевезень. За його словами, подібні побоювання існували і перед вступом Польщі до ЄС, але зрештою від інтеграції виграли обидві сторони.

Кваснєвський відзначив значний потенціал України, особливо в аграрній сфері, і підкреслив, що українська продукція може постачатися не лише до Європи, а й до країн Африки, використовуючи європейські фінансові ресурси та транспортну інфраструктуру.

Водночас, на думку Кваснєвського, після завершення війни перед Україною постане складніше політичне завдання. Він підкреслив, що країна має продемонструвати ефективну роботу парламенту, незалежних медіа, системи стримувань і противаг, а також здатність боротися з корупцією. Кваснєвський також припустив, що після війни значною політичною силою в Україні може стати рух ветеранів:

«Якась, умовно кажучи, партія чи рух ветеранів, імовірно, стане значущою силою після завершення війни», – зазначив він.

Водночас він застеріг, що військовий досвід не обов’язково означає досвід демократичного функціонування, тому Україні важливо буде відповідати демократичним стандартам ЄС.

Говорячи про санкції Євросоюзу проти Росії, Кваснєвський звернув увагу, що посилення проросійських сил у Європі може ускладнити ухвалення нових санкційних пакетів. Він навів приклад Франції, де такі тенденції можуть проявитися першими, і зазначив, що зростатиме кількість аргументів проти санкцій: «Ми вводили санкції, уже 21-й пакет – і нічого не відбулося, війна триває».

Попри це, Кваснєвський не вважає неминучим швидкий перехід Франції та Німеччини під політичний вплив проросійських сил: «Я не такий песиміст, щоб вважати, що два найвпливовіші гравці європейської політики – Франція й Німеччина – за мить будуть на всі сто відсотків керовані проросійськими силами».

Він також закликав Німеччину зробити висновки з поразки ХДС на виборах у Саксонії-Ангальт: «Не можна вдавати, що нічого не сталося. Ні, щось таки сталося, і треба це визнати», – наголосив Кваснєвський.