Українська енергосистема може роз'єднатися на окремі «острови» у разі масованих атак на енергетичну інфраструктуру поблизу атомних електростанцій. Про це заявив колишній очільник Державної інспекції ядерного регулювання Григорій Плачков в ефірі програми «Що далі?» на телеканалі Еспресо, коментуючи повідомлення The New York Times про можливі плани Росії атакувати об'єкти біля українських АЕС.

Плачков зазначив, що нині атомні електростанції виробляють близько 55–65% електроенергії в Україні, фактично залишаючись «основним хребтом» енергосистеми. За його словами, у разі найгіршого сценарію енергосистема може не просто повністю знеструмитися, а розпастися на ізольовані частини, які енергетикам доведеться відновлювати поетапно. «Якщо змоделювати найгірший сценарій, то всі кажуть про блекаут, але енергосистема може роз'єднатися на окремі острови споживання, і потім енергетики будуть намагатися її знову зібрати», — пояснив Плачков.

Він підкреслив, що Україна має можливість імпортувати електроенергію з Європи, а також запас обладнання для відновлення роботи системи. Водночас наслідки можливих атак залежатимуть від їхньої інтенсивності та погодних умов взимку. Плачков звернув увагу, що Росія може цілити не лише в самі АЕС, а й у високовольтні лінії електропередачі та підстанції, які забезпечують передачу електроенергії споживачам.

У разі пошкодження підстанцій енергоблоки можуть бути переведені у стан гарячого або холодного зупину. Проте це не означає втрату контролю над ними. «На атомній електростанції є аварійні системи, дизель-генератори, які дають можливість тримати енергоблок у безпечному стані. Але видавати електроенергію населенню і підприємствам атомна електростанція не зможе», — зауважив Плачков.

Він також підкреслив, що українські АЕС не були спроєктовані для роботи в умовах бойових дій поруч зі станціями, адже подібних масштабів атак на енергетичну інфраструктуру під час війни раніше не траплялося. Водночас, за словами Плачкова, енергетики вже мають досвід кількох воєнних зим і провели значну роботу із захисту трансформаторів, ліній електропередачі та іншого обладнання.

Окремою загрозою експерт назвав можливі удари по системах водовідведення та очисних спорудах, що може призвести до серйозних наслідків для великих міст. «Я як енергетик завжди готуюся до найгіршого і дуже радий, коли це найгірше не настає. Але готуватися ми повинні до найскладніших сценаріїв цієї зими», — підсумував Плачков.

Останнім часом Росія активізувала удари по енергетичній інфраструктурі України, намагаючись залишити міста без електроенергії, тепла й води напередодні зими. Зокрема, у ніч на 30 вересня було здійснено масований комбінований удар по об'єктах енергетики Києва та Київської області. За оцінками, російські війська можуть продовжувати систематичні атаки на об'єкти генерації та передачі електроенергії.