Українські удари по російському судноплавству в Чорному морі створюють для Росії дедалі серйозніші економічні проблеми, які вона змушена вирішувати власними ресурсами. Про це йдеться у матеріалі, що аналізує наслідки морської блокади для російської економіки.
Як зазначає автор, головна асиметрія полягає в тому, що Україна має підтримку партнерів, тоді як Росія фінансує війну та її наслідки самотужки. Перші удари по судноплавству майже закрили Азовське море та ускладнили роботу в Чорному, хоча порт Новоросійськ і далі функціонує. Однак зерновий експорт Росії виявився значно вразливішим за нафтовий: альтернативи Новоросійську майже немає, а переорієнтація на Балтійські термінали є складною та дорогою. Вже в липні експорт зерна різко впав, що позначилося не лише на валютних надходженнях, а й на фінансовому стані фермерів.
За словами автора, багато малих і середніх господарств змушені продавати зерно за ціною, близькою до собівартості або навіть нижче, через подорожчання пального, перевантажені елеватори й проблеми з логістикою. Держава може спробувати компенсувати втрати субсидіями, але ресурси обмежені, оскільки допомоги потребують також інші сектори — від девелоперів до банків. "Саме тут локальні економічні проблеми починають перетворюватися на системні. Фермер не може обслуговувати кредит – проблема переходить до банку. Банк накопичує погані борги – втручатися доводиться державі. Держава витрачає кошти на підтримку банків – зростає навантаження на бюджет. При цьому грошей більше не стає. Усе з’їдає війна", — йдеться в матеріалі.
Автор підкреслює, що українські удари важливі не лише через прямий фізичний збиток. Їхній ефект ширший: Росія змушена витрачати кошти на ППО, ремонт інфраструктури, субсидії підприємствам і підтримку банківської системи. "Україна створює нові кризи швидше, ніж Росія встигає розв’язувати старі", — зазначає автор.
Окремо аналізується ситуація навколо Новоросійська: удари по системах ППО та РЕБ поблизу Геленджика можуть свідчити про спробу послабити захист чорноморського узбережжя. Якщо Україні вдасться ускладнити судноплавство біля Новоросійська, це матиме наслідки не лише для зернового ринку, адже це найбільший російський порт і ключовий вузол зовнішньої торгівлі.
У підсумку автор робить висновок, що економіка Росії поступово перетворюється на систему, яка одночасно гасить дедалі більше "пожеж". "Питання лише в тому, чи не настане момент, коли нові пробоїни з’являтимуться швидше, ніж вистачатиме рук латати старі", — йдеться у статті. Автор також висловлює думку, що Україні варто прагнути виходу в Балтійське море, оскільки там проходять ще масштабніші нафтотранспортні потоки.
