Олександр Фацевич, заступник Голови Національної поліції та керівник патрульної поліції, розповів про особливості роботи поліції на війні, зокрема про евакуацію цивільних із прифронтових районів. За його словами, до операцій залучають кілька підрозділів, які виконують не лише завдання з відновлення правопорядку, а й беруть участь у звільненні населених пунктів разом із Нацгвардією та СБУ.
Після звільнення територій поліцейські проводять зачистку й фільтраційні заходи. Як пояснив Фацевич, спочатку підрозділи перевіряють кожен будинок під час бойових дій, а потім СБУ та поліція займаються стабілізацією: шукають колаборантів, затримують підозрюваних, відновлюють роботу адміністрацій. Інформацію про можливих співпрацівників окупантів перевіряють у відповідних центрах, і не завжди вона підтверджується.
Евакуація з прифронтових територій
Фацевич наголосив, що евакуація з небезпечних районів залишається ключовою проблемою. За його словами, рішення про неї потрібно ухвалювати завчасно, враховуючи ризики для цивільних і самих поліцейських. Особливо складною є ситуація з людьми, які відмовляються виїжджати. Щодо дітей, у лютому 2026 року Верховна рада ухвалила рішення про примусову евакуацію, що дозволяє поліції забирати дітей — це мотивує родини виїжджати разом із ними. Однак іноді сім’ї повертаються назад.
Фацевич навів приклад із Дружківки, де під час контрдиверсійних заходів виявили дітей, яких уже евакуювали, але родини повернули їх у місто і ховали від поліції. За його словами, дітей знайшли у сараї, голодними.
«Ми знайшли їх у сараї, голодними», — розповів Фацевич.
Для безпеки груп евакуації нині використовують приховану броню та спеціальний транспорт, однак втрат уникнути не вдається. Керівник патрульної поліції підкреслив, що групи потрібно забезпечувати засобами захисту й боротьби з дронами, а найефективнішим рішенням залишається завчасна масова евакуація, зокрема примусова.
Технологічні інновації в підрозділах
Фацевич також відзначив важливість обміну досвідом із партнерами, особливо на тактичному рівні. За його словами, у кожного командира батальйону є технологічна лабораторія, де вдосконалюють дрони під конкретні завдання. Відгуки з підрозділів допомагають українським виробникам оперативно доопрацьовувати техніку. Фацевич підкреслив, що саме завдяки такій взаємодії українські підрозділи швидше впроваджують технологічні новації, ніж партнери з НАТО, хоча, за його словами, не всі партнери це розуміють.