Литва підтримала Естонію у звинуваченні Росії в підпалі будівлі оборонної компанії в Таллінні, а карта демонструє поширення підозрюваних актів саботажу по всій Європі, пов’язаних із Росією з початку війни проти України.
Міністерство закордонних справ Литви у середу висловило солідарність з Естонією через пожежу, яка 15 серпня пошкодила будівлю компанії Milrem Robotics у Таллінні. Естонська служба внутрішньої безпеки заявила, що це був саботаж, організований російськими спецслужбами, хоча Москва ці звинувачення заперечує.
За даними Sahaidachnyi Security Center з Києва, з 24 лютого 2022 року у Європі сталося 522 інциденти, які або були прямо приписані Москві європейськими урядовцями, або відповідають характеру російських дій, хоча офіційно не були визнані такими. Як повідомила старша дослідниця центру Олена Давліканова, мета цих операцій — змусити союзників скоротити підтримку України та підірвати громадську підтримку, створюючи соціальні й економічні труднощі для європейських суспільств.
«Бажана політична реакція важливіша за знищення окремої цілі», — зазначила Давліканова.
Карта, складена Sahaidachnyi Security Center, фіксує інциденти по всій Європі, включаючи Великобританію, Італію, Німеччину та Польщу. Серед них — порушення повітряного простору літаками, дронами та ракетами, глушіння сигналів, кібератаки, саботаж критичної та військової інфраструктури. Дані базуються на перевіреній відкритій інформації.
За словами Давліканової, у перші два роки повномасштабного вторгнення активність була відносно розпорошеною, але навесні 2024 та восени 2025 року зафіксовано два сплески, і підвищений рівень інцидентів зберігається. Вона пояснює це тим, що Росія адаптувалася після початкових невдач, розширила виробництво дронів, можливості радіоелектронної боротьби та кібератак, а також інфраструктуру для обходу санкцій.
Останні інциденти включають підняття винищувачів Польщі та Румунії під час російських обстрілів України, падіння дрона в Молдові після польоту над містом Бендери, а також атаку дрона Geran-5 біля українсько-польського кордону. Данська служба військової розвідки минулого тижня попередила про підготовку саботажу проти оборонних компаній у Данії та зростання агресивності російських сил щодо підрозділів НАТО в Балтійському морі.
Метью Арнольд, директор програми Лондонської школи економіки, наголосив на необхідності системного розслідування та документування таких інцидентів з боку західних урядів, а також швидкого реагування на дії Росії. Він підкреслив, що важливо пояснювати європейському суспільству тактику Росії та мотиви її дій.
Сюзан Ліллевялі, речниця МЗС Естонії, заявила, що Росія прагне паралізувати підтримку України через страх ескалації, але країни НАТО вже демонструють рішучу відповідь на порушення повітряного простору. Вона додала: «Немає кращого способу досягти справедливого й тривалого миру, ніж продовжувати підтримку України, посилювати тиск на Росію і показати Москві, що Європа не дозволить залякуванням збити себе з курсу».

