За даними остаточного звіту Eurostat, опублікованого у п’ятницю, річна інфляція в єврозоні знизилася з 3,2% у травні до 2,8% у червні. Це перше падіння показника з початку прискорення цін у січні, менш ніж за тиждень до рішення Ради керуючих Європейського центрального банку (ЄЦБ) щодо монетарної політики, яке має бути оголошене у четвер.

Деталі статистики свідчать на користь можливого призупинення підвищення ставок. Базова інфляція, що виключає енергоносії, продукти харчування, алкоголь і тютюн, сповільнилася з 2,6% до 2,4%. Інфляція на енергоносії знизилася з 10,8% до 8,5%, а в секторі послуг — з 3,5% до 3,2%. Загальний індекс упав у 22 із 27 країн ЄС.

Серед найбільших економік єврозони у червні інфляція становила: у Німеччині — 2,4%, у Франції — 2%, в Італії — 3%, у Іспанії — 3,6%. Ці цифри мають значення на фоні попередніх подій. У червні ЄЦБ підвищив депозитну ставку з 2% до 2,25%, що стало першим підвищенням за майже три роки. Це рішення було викликане зростанням інфляції до 3,2% у травні, найвищим показником з вересня 2023 року, що було пов’язано з війною в Ірані.

Однак ситуація ускладнилася через нове загострення конфлікту в Ірані. Ціни на нафту, які у березні сягали майже $120 за барель, впали до близько $72 після тимчасової мирної угоди наприкінці червня, але перемир’я швидко розпалося. США та Іран обмінялися новими ударами, Тегеран атакував комерційні судна та погрожував регіональним енергетичним поставкам, а Вашингтон відновив санкції та посилив морську блокаду. Це призвело до зростання ціни на нафту Brent до $87 за барель у п’ятницю.

Через це знову зростає ймовірність несподіваного підвищення ставки в четвер, зазначають в ING, хоча банк все ж очікує на паузу, вважаючи, що друге підвищення більш імовірне у вересні. Липневе засідання не є прогнозним, що дає політикам можливість дочекатися оновлених економічних прогнозів перед подальшими діями.

Президентка ЄЦБ Крістін Лагард на форумі в Сінтрі кілька тижнів тому заявила, що червневе підвищення ставки не було "страховим", а стало відповіддю на реальну проблему інфляції. Вона наголосила, що прогнози ЄЦБ показують повернення інфляції до цільового рівня 2% лише наприкінці 2027 року і лише за умови подальшого посилення монетарної політики. Лагард також відмовилася від попередніх зобов’язань щодо курсу політики, заявивши: "forward guidance is not in the cards" і що рішення прийматимуться на кожному засіданні окремо, орієнтуючись на нові економічні дані.

ЄЦБ залишається єдиним великим західним центральним банком, який уже підвищив ставки. Федеральна резервна система США у червні залишила основну ставку без змін на рівні 3,50%-3,75%, а Банк Англії утримав ставку на рівні 3,75% у голосуванні 7-2, де двоє членів ради виступали за підвищення до 4,0%. Банк Японії підвищив свою ставку до 1,0%, що є найвищим рівнем за 31 рік.