Найкращий кінематографічний досвід забезпечує перегляд фільму, знятого на плівку IMAX 70mm і показаного з плівкового копіювального носія IMAX 70mm. Цей формат має квадратне співвідношення сторін 1.43:1 і розмір кадру 69,8 на 48,5 мм, а проекція здійснюється горизонтально на величезних екранах розміром 59 на 79 футів, що заповнюють поле зору глядача з усіх боків.
Завдяки роздільній здатності, еквівалентній до 18K, зображення виходить надзвичайно чітким навіть на таких великих екранах. Проекція також дуже яскрава завдяки використанню однієї або двох 15-кіловатних водоохолоджуваних ксенонових ламп, які світять у 7,5 разів яскравіше за лампи у звичайних кінотеатрах. За даними Engadget, саме ця технологія робить IMAX 70mm найзанурювальнішим форматом серед усіх.
Однак кількість кінотеатрів, оснащених для показу IMAX 70mm, дуже обмежена: близько 24 у США, дев’ять у Канаді та шість у інших країнах світу. Ще однією складністю є те, що повністю знятий на IMAX фільм лише один — «Одіссея». Це пов’язано з високою вартістю виробництва: бюджет стрічки становив 250 мільйонів доларів, а для зйомок використовували спеціальну камеру, що знижує шум і дозволяє записувати діалоги. Крім того, кожен плівковий копіювальний носій IMAX 70mm коштує близько 80 тисяч доларів.
Наступним за якістю варіантом є фільми, зняті частково на IMAX 70mm і частково на Super Panavision 70mm, які потім демонструють у IMAX 70mm кінотеатрах. Вони зберігають масштаб, яскравість і співвідношення сторін 1.43:1, але в деяких сценах втрачають повну роздільну здатність і чіткість. До таких стрічок належать «Оппенгеймер», «Тенет», «Дюна. Частина 3» та «Грішники».
Ще нижчий рівень — це фільми, зняті на цифрові або 35-мм камери, а потім масштабовані і трансферовані для проекції на IMAX 70mm. Вони втрачають різкість, але зберігають співвідношення сторін 1.43:1, величезний екран і яскравість. Прикладами є «Барбі» та «Проєкт „Марс“», зняті на цифрові камери Arri Alexa 65 і показані в деяких IMAX 70mm кінотеатрах.