15 серпня 2026 року Києво-Печерська лавра, одна з головних православних святинь України, відзначила 975-річчя з дня заснування. Монастир, який започаткував преподобний Антоній у 1051 році, нині є не лише об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО, а й символом української духовності, що зберігає мощі понад 140 святих.

Ювілей Лавра зустріла як український духовний центр, а не підрозділ російської церкви, на тлі триваючих судових процесів щодо колишнього намісника, якого обвинувачують у виправданні російської агресії. Водночас Національний заповідник у суді відстоює законність розірвання договору оренди з УПЦ (МП), хоча судовий розгляд ускладнюється самовідводами суддів. Прихильники Московського патріархату, як зазначають борці за відновлення статусу заповідника, досі не полишають сподівань на реванш.

Два місяці тому російський дрон «Шахед» влучив у Успенський собор, головний храм Лаври. Завдяки оперативній роботі рятувальників і дощу вдалося уникнути масштабної пожежі: постраждала лише покрівля, яку вже тимчасово накрили. Зараз триває пошук ресурсів для консервації та розробки програми реставрації.

Повернення імені Іллі Муровця

У підземеллях Лаври триває робота з відновлення історичної справедливості. Як повідомляє завідувач Ближніх і Дальніх печер Олександр Даневич, маркування мощей святого воїна змінено, щоб розвінчати радянські та російські міфи: Ілля — не Муромець із міста за Уралом, а Муровець із Чернігівщини.

«Ілля Муровець, не Муромець, з міста десь за Уралом, а саме Муров, Муровець з Чернігівщини. Дуже важлива річ для розуміння нашої історії, для розуміння самих себе. Дуже добре, що історія повертається, що ми можемо знати свою історію і розповідати вже своїм діточкам, нащадкам», — наголосив Даневич.

Наслідки обстрілу та відновлення святині

За даними Міністерства культури України, під час останньої атаки на території Лаври пошкоджено 19 об’єктів культурної спадщини, зокрема найбільше постраждали Успенський собор і башта Кущника. Пріоритетом для фахівців є захист собору від негоди та збереження його оздоблення. Конструкції досліджують спеціалісти «Львівської політехніки» для підготовки дефектного акта та кошторису робіт.

Перший заступник міністра культури Іван Вербицький подякував усім, хто долучився до ліквідації наслідків обстрілу, й висловив сподівання на підтримку міжнародних партнерів. Тим часом Лавра поступово повертається до звичного життя: відновлено доступ для відвідувачів до низки об’єктів, зокрема Церкви Спаса на Берестові, Ближніх печер, Трапезної церкви, проводяться групові екскурсії та молебні.