У серпні 1823 року мисливець на хутро Г'ю Гласс зазнав нападу ведмедя гризлі, який розірвав йому шию та залишив його помирати посеред дикої природи. Товариші, вважаючи його мертвим, залишили його на самоті, забравши спорядження та рушницю.

Гласс отримав понад п’ятнадцять важких поранень, зокрема глибокий рубець від плеча до руки та страшні рани на шиї. Кілька днів його несли на ношах, але через повільний рух і небезпеку з боку ворожих племен керівник загону наказав двом чоловікам залишитися з ним до смерті і поховати. Проте, коли Гласс не помер, товариші пішли далі, залишивши його наодинці з болем і смертельними ранами.

Прокинувшись, Гласс почав повзти в пошуках води і їжі. Він харчувався ягодами, а пізніше вбив змію, що дало йому сили вижити. Рани почали гнити, але личинки мух, що поїдали відмерлу плоть, фактично провели йому природну хірургічну очистку. Через кілька тижнів він зміг підвестися і рухатися далі. Згодом індіанці лакота допомогли йому обробити рани та відновити сили.

Майже через два місяці після нападу Гласс дістався форту Кіова на березі Міссурі. Його повернення стало шоком для всіх, адже ніхто не вірив у його виживання. Незабаром він вирушив на пошуки товаришів, які покинули його. Спершу він знайшов Джима Бріджера, який визнав провину і був готовий до покарання, але Гласс його пощадив. Старшого Фіцджеральда, відповідального за залишення Гласса, він теж наздогнав, але не вбив через те, що той уже служив в армії США, а напад на військового загрожував смертною карою. Гласс лише повернув собі свою рушницю.

Історія Г'ю Гласса, яка лягла в основу фільму "Вцілілий" з Леонардо Ді Капріо, залишається однією з найвідоміших легенд американського фронтиру. За словами історика Джона Коулмана з університету Нотр-Дам, відокремити правду від міфів про Гласса дуже складно, адже його історія передавалася через листи, спогади та усні перекази.

Г'ю Гласс загинув у 1833 році в сутичці з індіанцями арікара біля річки Єллоустон. Місце його поховання досі невідоме, але його історія про виживання і незламність духу живе вже понад два століття.