Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе заявив, що країни континенту можуть бути не повністю підготовлені до сучасної гібридної війни, зокрема у випадку конфлікту з Росією. Про це він сказав в інтерв'ю Newsweek на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Берсе, який очолює 46-членну Раду Європи з вересня 2024 року, наголосив на необхідності адаптації до нових викликів. Він відзначив, що війна Росії проти України стала прикладом трансформації воєнних дій: традиційні танки та інші види зброї поступаються місцем дронам, які завдають ударів на більших відстанях, коштують дешевше та дозволяють уникати прямої відповідальності.

Однак, за словами Берсе, загрози не обмежуються лише військовими діями. Він підкреслив, що гібридна війна включає також інформаційні кампанії та втручання в інфраструктуру, особливо в енергетику та системи безпеки. "Ми, можливо, не дуже добре підготовлені до цього", — визнав він.

"Найважливіше у цьому контексті — це інформація, інфраструктура, маніпуляції та втручання в інформаційний простір", — зазначив Берсе.

Водночас він відзначив, що Європа вже робить кроки у правильному напрямку. За його словами, за останні два-три роки відбулися значні інституційні зміни, зокрема рішення щодо посилення незалежності та потужності в озброєнні й обороні. Очікується, що витрати на оборону серед країн ЄС цього року перевищать 516 мільярдів доларів, що на 75% більше, ніж п’ять років тому. Програма ReArm Europe/Readiness 2030 передбачає ще до 800 мільярдів доларів додаткових вкладень.

Однак Берсе наголосив, що поряд із зростанням військових бюджетів важливо інвестувати у "демократичну безпеку" — захист прав людини, демократії та верховенства права. Він попередив, що надмірна мілітаризація без належного демократичного контролю може призвести до ризиків, коли "надозброєні країни" залишаться без стримуючих інституцій.

Берсе також звернув увагу на зростання впливу правих і популістських рухів у Європі, зокрема на успіх партії "Альтернатива для Німеччини" на виборах у східній Німеччині. Подібні тенденції спостерігаються й в інших країнах, таких як Австрія, Франція та Нідерланди. Він зауважив, що європейська демократія має здатність "поглинати шоки", але нинішня ситуація ускладнюється низкою криз — від фінансової до пандемії та інформаційних викликів, включаючи поширення дезінформації та глибоких фейків.

Генсек Ради Європи підкреслив, що відповідь на ці виклики має полягати не у придушенні свободи слова чи забороні партій, а у зміцненні демократичних інституцій та балансу між безпекою і свободами. Він також відзначив, що зміни у політиці США, зокрема підходи Дональда Трампа до європейської безпеки, створюють додаткову нестабільність, але трансатлантичне партнерство залишається важливим для Європи.