Навіть після двох років від початку робіт територія Київської області залишається не повністю розмінованою. Про це розповів голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга в інтерв’ю Громадському радіо.
За словами Пістрюги, фінансування розмінування в Україні зменшується, і це напряму впливає на кількість фахівців, які можуть працювати над очищенням територій від вибухонебезпечних предметів. Він наголосив, що робота сапера є високооплачуваною і потребує значних ресурсів, а від обсягу фінансування залежить, скільки фахівців можна залучити.
"На жаль, якщо порівнювати 2026 рік із 2022-им, 2023-им і навіть 2024-им, то в 2026 році я бачу тенденцію, що на розмінування загалом по Україні виділяється менше коштів. Але ми маємо розуміти, що сапер — це високооплачувана робота і вона потребує фінансування."
Пістрюга підкреслив, що розмінування важливе не лише для безпеки та життя громадян, а й для соціально-економічного відновлення громад, які постраждали від війни. Він зазначив, що багато цивільних стають жертвами через нерозірвані вибухонебезпечні предмети, залишені ворогом.
Щодо Київщини, голова Асоціації саперів розповів, що роботи з розмінування почалися у квітні 2022 року одразу після деокупації. Першу групу саперів розгорнули на Макарівщині, однак навіть зараз область залишається небезпечною, особливо ліси, де перебували окупанти. "Фактично всі ліси, де був окупант, є потенційно небезпечними і потребують втручання з точки зору гуманітарного розмінування", — сказав Пістрюга.
Він також додав, що складна ситуація з розмінуванням спостерігається не лише на Київщині, а й у Херсонській, Миколаївській, Харківській та Сумській областях. На думку Пістрюги, подвоєння кількості саперів і фінансування у 2027 році стало б значним кроком вперед для України.