Україна ризикує втратити понад 1,4 мільярда євро міжнародної фінансової підтримки через затримки з виконанням енергетичних реформ, погоджених із Європейським Союзом та іншими партнерами. Про це свідчить моніторинг консорціуму RRR4U станом на кінець серпня 2026 року.

У 2024–2025 роках Україна вже отримала 29,5 млрд євро за програмою Ukraine Facility. На 2026 рік ЄС передбачив ще до 16,7 млрд євро бюджетної підтримки, з яких 8,35 млрд євро — додаткове фінансування Ukraine Facility, а ще 8,35 млрд євро — макрофінансова допомога за Ukraine Support Loan. Однак із 12 умов для отримання наступного траншу Ukraine Support Loan виконано лише 4. Це ставить під ризик близько 4,48 млрд євро бюджетної підтримки від ЄС, які можуть бути тимчасово утримані до виконання відповідних індикаторів.

Особливо гостро проблема стоїть у сфері енергетики. За даними DiXi Group, серед шести індикаторів Плану України на 2025 рік три стосуються енергетики: розмежування діяльності держпідприємств, спрощення дозволів для інвесторів у відновлювану енергетику та посилення незалежності НКРЕКП. Сукупно невиконані енергетичні індикатори ставлять під загрозу понад 688 млн євро допомоги. Дедлайни зобов’язань уже минули: наприклад, закон про спрощення дозволів для ВДЕ ухвалено лише у вересні, а зміни щодо незалежності НКРЕКП ще не прийняті остаточно.

У другому кварталі 2026 року до «боргів» додалися ще два енергетичні індикатори: підготовка «дорожньої карти» лібералізації ринків газу й електроенергії та технічного завдання для зовнішнього аудиту НКРЕКП. Їхнє виконання не підтверджено, що ставить під ризик ще близько 781 млн євро допомоги.

«Різниця між “отримати кілька мільярдів євро сьогодні” та “отримати їх через кілька місяців” може бути критичною, особливо напередодні нового опалювального сезону», — йдеться у матеріалі.

Реформа незалежності НКРЕКП є спільною вимогою і Плану України, і програми співпраці з МВФ. Законопроєкти щодо посилення інституційної незалежності регулятора лише нещодавно почали розглядати у парламенті. Представник Секретаріату Енергетичного Співтовариства наголосив, що повне забезпечення незалежності НКРЕКП може потребувати змін до Конституції, які неможливо внести під час воєнного стану.

Затримки з реформами мають не лише фінансову, а й системну ціну: кожен місяць зволікання ускладнює роботу енергетичного сектора, зменшує інвестиційну привабливість і гальмує рух України до членства в ЄС.