Ядерна риторика Кремля, яка на початку повномасштабної війни суттєво впливала на рішення західних країн щодо підтримки України, поступово втрачає свою ефективність. Про це пише Financial Times, аналізуючи нові російські погрози щодо Калінінграду.
Ще кілька років тому подібні заяви Москви викликали значно гострішу реакцію Заходу. Однак, як зазначає FT, після численних ядерних погроз від 2022 року союзники дедалі менше сприймають їх як безпосередню загрозу застосування такої зброї. Спочатку страх ескалації справді обмежував обсяги допомоги Україні, але згодом Київ отримав танки, винищувачі та далекобійні ракети, які раніше вважалися надто ризикованими для передачі.
Показовим прикладом у матеріалі названо українську операцію «Павутина» 2025 року, під час якої були атаковані російські стратегічні бомбардувальники. Попри те, що такий удар теоретично міг підпадати під російську ядерну доктрину, Москва не вдалася до ядерної відповіді. Колишня заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер дійшла висновку, що ядерне стримування вже не працює так, як передбачалося раніше.
Чому це може бути небезпечно
Ослаблення ядерного шантажу Росії не обов’язково означає зменшення загрози. За оцінкою автора FT, Кремль може намагатися компенсувати втрату ефекту від ядерних погроз іншими методами:
- гібридними операціями
- диверсіями
- замахами
- вторгненнями безпілотників у повітряний простір європейських країн
Це підвищує ризик випадкової ескалації. Ще одна небезпека полягає в тому, що ослаблення принципу ядерного стримування може зробити звичайні війни більш імовірними. Якщо Москва перестане вірити, що НАТО готове застосувати свій ядерний потенціал для захисту союзників, вона сама може менше боятися прямого зіткнення з Альянсом.
«Ядерне стримування вже не працює так, як передбачалося раніше», — заявила Роуз Геттемюллер, колишня заступниця генерального секретаря НАТО.
Що саме погрожувала зробити Росія
Раніше, як повідомляє Reuters, Москва направила НАТО дипломатичний документ, у якому попередила, що спроба ізолювати Калінінградську область може призвести до прямого військового конфлікту. Росія заявила про готовність використати «весь наявний арсенал сил і засобів», включно з ядерною зброєю. У документі також згадувалася можливість ударів по центрах ухвалення рішень у країнах НАТО вже на початку потенційного конфлікту.

