Українська компанія Fire Point планує здійснити перше успішне перехоплення балістичної ракети в межах проєкту Freyja до середини 2027 року. Про це повідомила генеральна директорка Fire Point Ірина Терех, інформує Reuters.
До проєкту вже приєдналися 13 європейських промислових партнерів, а ключові домовленості щодо співпраці майже завершені. Fire Point інтегрує власний перехоплювач FP7.X із системами наведення та радіолокаційними станціями, які постачають європейські оборонні компанії. "Зараз ми перебуваємо на найінтенсивнішому і водночас найскладнішому етапі остаточного складання всіх компонентів разом із радіолокаційними станціями спостереження, радіолокаційними станціями стеження та головками самонаведення", — зазначила Ірина Терех.
Норвезька компанія Kongsberg працює над створенням командного центру системи, а німецький оборонний концерн Diehl Defence веде переговори щодо постачання сучасних систем наведення для українського комплексу. Головною перевагою Freyja стане економічна ефективність: вартість однієї ракети не перевищуватиме 1 мільйон євро, що становить від чверті до шостої частини вартості ракети американського ЗРК Patriot.
Розробники вже провели щонайменше п’ять випробувань перехоплювача FP7.X. Ракета довжиною 7,25 метра здатна уражати цілі на висоті 20–25 кілометрів у радіусі до 80 кілометрів. Поточна швидкість перехоплювача сягає 1800 метрів за секунду, з перспективою збільшення до 2200 метрів за секунду. Наразі використовується осколково-фугасна бойова частина, проте в майбутньому планують перейти на технологію прямого кінетичного ураження.
Архітектура Freyja буде відкритою, що дозволить легко замінювати компоненти від різних виробників без зміни всієї системи. Пускові установки розраховані на 4–6 ракет і можуть інтегруватися з радіолокаційними станціями Saab Giraffe 8A/4A, Thales Ground Master 400, Hensoldt TRML-4D та Weibel.
Проєкт Freyja має міжнародний масштаб: у липні 2026 року в Парижі його офіційно запустили уряди десяти європейських країн та дванадцять провідних оборонних компаній. Україна отримала статус країни-системного інтегратора, а Fire Point відповідає за зведення архітектури протиракетної оборони. Фінансування етапу досліджень і розробок здійснюють компанії-партнери.
Паралельно Fire Point розробляє наступальний арсенал. Восени 2026 року планують перший випробувальний політ великої балістичної ракети FP-9 з дальністю до 850 кілометрів і бойовою частиною вагою 800 кілограмів. Ударна версія ракети FP-7 вже пройшла 15 успішних випробувань і готується до сертифікації та бойового застосування.
Компанія також створює турбореактивний двигун для крилатої ракети FP-5 Flamingo, щоб замінити радянські авіадвигуни. Ракета Flamingo з дальністю до 3000 кілометрів у червні 2026 року уразила російський завод у Чебоксарах, пролетівши понад 1800 кілометрів.
Fire Point розрослася з невеликого стартапу до великої компанії з близько шістьма тисячами працівників і майже 90 секретними виробничими майданчиками в Україні та заводом у Данії. Оцінка вартості компанії сягнула 5,8 мільярда доларів. У консультативну раду у листопаді 2025 року увійшов колишній держсекретар США Майк Помпео.
Архітектура ракети FP-7 на 20% базується на радянських розробках для комплексів С-300 та С-400, зокрема на спрощеній версії ракети 48Н6. За даними розслідувачів, креслення отримані за сприяння Тімуру Міндічу, який фігурує у корупційних розслідуваннях. Співзасновник Fire Point Денис Штилерман, який до 2016 року мав російське громадянство і виконував контракти для Міноборони РФ, офіційно розірвав усі зв’язки з Росією.
Міжнародні експерти, зокрема Фабіан Гоффманн з Норвезького інституту оборонних досліджень, висловлюють скептицизм щодо можливості досягнення 95% ймовірності перехоплення у заявлені терміни. Тому середина 2027 року розглядається як стратегічна мета, а не гарантований факт.