Винищувачі швидкого реагування Фінляндії та Швеції були підняті у четвер для ідентифікації російських військових літаків, що пролітали над Фінською затокою. Про це повідомили у ВПС Фінляндії.
За даними військових, спільна операція стала першою такою ідентифікаційною місією для обох країн. ВПС Фінляндії уточнили, що було зафіксовано російську групу, до якої входили транспортний літак Ту-134, винищувачі МіГ-31 та Су-30. Всі вони перебували у міжнародному повітряному просторі над Фінською затокою.
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон прокоментував цю операцію у мережі X, зазначивши: «Балтійське море ніколи не було таким вразливим, як зараз, але водночас воно ніколи не було так добре захищене».
Передумови
Останніми роками напруженість у регіоні Балтійського моря суттєво зросла, і літаки країн Півночі регулярно піднімаються для перехоплення російських повітряних суден. Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Фінляндія та Швеція відмовилися від багаторічної політики військового нейтралітету та приєдналися до НАТО.
У той же день, коли відбулася операція, Служба військової розвідки Данії (DDIS) заявила, що ризик російських військових дій проти країн НАТО зростає, хоча повномасштабне вторгнення залишається «малоймовірним», але можливим. Керівник DDIS Томас Аренкіль на пресконференції повідомив: «Існує низький, але зростаючий ризик того, що Росія здійснить обмежену військову атаку проти однієї або кількох країн НАТО, які межують із Росією».
«Ми все ще вважаємо, що Росія навряд чи буде зацікавлена у вторгненні до країни НАТО, але повністю виключити це не можемо», — сказав Томас Аренкіль.
У своєму звіті DDIS також прогнозує посилення так званих «гібридних атак» Росії проти західних цілей. Раніше такі дії були спрямовані переважно на створення атмосфери страху та зниження підтримки допомоги Україні, але тепер вони включають і спроби перешкодити постачанню допомоги, зокрема шляхом диверсій проти оборонних підприємств чи залізничних перевезень військової техніки. DDIS також попереджає про можливість «руйнівних кібератак, які можуть паралізувати критично важливі суспільні функції».
Контекст
Європейські країни залишаються у стані підвищеної готовності до можливих дій Росії, побоюючись, що Москва може атакувати західних союзників Києва, поки війна в Україні триває вже п’ятий рік. У листопаді військові НАТО повідомили про розгортання нової американської системи протидії дронам на східному фланзі Альянсу. Після порушення польського повітряного простору генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив про створення програми Eastern Sentry для стримування подальших російських вторгнень. Деякі європейські посадовці вважають, що ці інциденти є випробуванням реакції НАТО з боку Москви. Кремль, у свою чергу, називає звинувачення у причетності Росії до невпізнаних вторгнень у Європі «безпідставними».

