Сергій Куций, якого називають одним із фігурантів справи «Карфаген» щодо ймовірного кришування колцентрів Генеральною прокуратурою, вийшов із слідчого ізолятора під заставу. Про це повідомила Transparency International Ukraine, а також підтвердили у пресслужбі Вищого антикорупційного суду.

За даними організації, Куций, відомий на плівках НАБУ під прізвиськом «Камрад», вийшов на свободу після внесення застави у 3 мільйони гривень. Він є водієм Сергія Кропиви, одного з основних підозрюваних у справі. За інформацією Центру протидії корупції, Кропива наразі перебуває під вартою із можливістю внесення застави у 120 мільйонів гривень.

У пресслужбі ВАКС уточнили, що Куций має з'являтися за викликом детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, здати закордонні паспорти та носити електронний браслет. Йому також заборонено спілкуватися з окремими особами, зокрема з Сергієм Кропивою та Єлизаветою Івахненко, а також з іншими фігурантами справи.

Куций через свого захисника відмовився від апеляційної скарги на запобіжний захід, і апеляційна палата ВАКС прийняла цю відмову.

Новою деталлю стало те, що Апеляційна палата ВАКС залишила без змін запобіжний захід для адвоката, який також є підозрюваним у справі про легалізацію майна. Для нього визначено альтернативу у вигляді застави у 15 мільйонів гривень, однак ця сума наразі не внесена, тому адвокат залишається під вартою. За даними слідства, адвоката підозрюють у пособництві легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, та участі у злочинній організації (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 255 КК України).

За версією слідства, Куций був учасником злочинної організації, яку, ймовірно, створив Сергій Кропива. Слідчі вважають, що Куций відповідав за безпеку під час поїздок та зустрічей Кропиви на службовому авто, використовував незареєстровані номерні знаки для конспірації, отримував гроші від осіб, пов'язаних із колцентрами, і передавав їх керівнику. Крім того, слідство зазначає, що Куций допомагав Кропиві підтримувати зв'язок з іншими учасниками схем. Також йому інкримінують участь у легалізації коштів та виконання інших доручень очільника угруповання. За інформацією слідства, Куций був учасником злочинної організації з жовтня 2025 року до вересня 2026 року, яка забезпечувала роботу мережі шахрайських колцентрів. Обвинувачення також стверджує, що він отримував вигоду від діяльності цих колцентрів.

Справу «Карфаген» пов’язують із можливим покриванням діяльності колцентрів з боку представників Генпрокуратури. За даними НАБУ, злочинна організація системно отримувала хабарі від шахрайських колцентрів та легалізувала ці кошти. Слідство стверджує, що посадовець Офісу генпрокурора створив угруповання у середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та інших осіб. Учасники організації, за даними слідства, організували побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які ошукували українців та іноземців.

За даними НАБУ і САП, під час операції «Карфаген» було встановлено, що отримані злочинною організацією кошти вкладалися у нерухомість та інше майно на понад 20 мільйонів гривень, а ще понад 10 мільйонів гривень могли зберігатися на рахунках близьких осіб. На записах НАБУ також фігурує особа під прізвиськом «Шеф», якою, за даними джерел, був колишній керівник Державної податкової служби Руслан Кравченко. Він заперечував свою причетність, однак прокурор САП у суді заявив, що Сергій Кропива був довіреною особою Кравченка — організовував ремонт у його будинку, допомагав оформити візу до США дружині Кравченка та організовував святкування дня народження генпрокурора в Мадриді. 15 вересня президент Володимир Зеленський звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.

Інших подробиць щодо подальших дій у справі наразі не повідомляється.