Завідувачка відділу зарубіжного мистецтва Харківського художнього музею Марина Філатова розповіла в інтерв'ю ZN.UA про юридичні та логістичні труднощі, з якими музей стикався з початку повномасштабної війни. Вона наголосила, що на початок вторгнення не існувало сучасного порядку евакуації музейних фондів, пристосованого до воєнних реалій.

За словами Філатової, музейна система досі базувалася на радянських протоколах, які передбачали евакуацію фондів харківських музеїв до російського Бєлгорода у разі небезпеки. "Тобто люди на місцях мали ухвалювати рішення в умовах реальної війни, а нормативна база жила в іншому вимірі", — зазначила вона.

Існує також загальний порядок евакуації у надзвичайних ситуаціях, затверджений постановою Кабміну №841 від 30 жовтня 2013 року. Однак, як пояснила Філатова, музейна колекція не вписується у цей загальний механізм, оскільки потребує окремого порядку з урахуванням обліку, збереження, реставраційних ризиків та юридичної відповідальності за кожен предмет. "Картину, графічний аркуш, ікону, скульптуру чи предмет декоративно-ужиткового мистецтва не можна евакуювати за логікою звичайного майна", — підкреслила вона.

Позитивним кроком стала постанова Кабміну №229 від 18 лютого 2026 року, яка затвердила окремий порядок тимчасового переміщення культурних цінностей державної частини Музейного фонду України під час воєнного стану. Філатова відзначила, що документ визначає обов’язкову зону евакуації — з закладів у зоні бойових дій, на тимчасово окупованих територіях або ближче ніж за 50 км від лінії зіткнення. Раніше музейники мусили доводити очевидну небезпеку.

Також постанова встановлює, що евакуйовані цінності мають переміщуватися до закладів, розташованих більш ніж за 75 км від лінії зіткнення, а також визначає черговість евакуації: спершу унікальні культурні цінності та фондово-облікова документація, потім найцінніші твори загальнодержавного значення і лише потім інші культурні цінності. "Для великого музею це має значення, бо все одночасно евакуювати фізично неможливо", — пояснила Філатова.

Важливо, що у разі прямої загрози керівник закладу або уповноважений посадовець може самостійно ухвалити рішення про евакуацію і невідкладно повідомити відповідні органи. Водночас, за словами Філатової, постанова має суттєві недоліки. По-перше, вона з’явилася майже через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення РФ. По-друге, документ не створює автоматично місць для зберігання колекцій — спеціалізованих фондосховищ в Україні бракує, а безпечні регіони вже прийняли багато переміщених фондів.

По-третє, постанова не вирішує питання людей, які мають знати колекцію, пакувати, переносити, описувати та контролювати стан творів мистецтва. "Сама постанова колекції не врятує. Її мають виконувати живі люди", — наголосила завідувачка відділу зарубіжного мистецтва.

Раніше Філатова також розповідала про оцінку збитків у музеї після російського удару та про процес реставрації. Фахівці продовжують обстеження постраждалих творів, кожен предмет звіряють за документами, оглядають і фіксують актом. Найважливіше зараз — стабілізація: висушити, не допустити грибка, не дати основі деформуватися ще більше, зафіксувати пошкодження, зробити описи. Реставрація може тривати місяцями або роками, а ресурси для цього завжди обмежені.