Естонія зміцнює оборону на східному кордоні, враховуючи досвід повномасштабної війни в Україні, та перекидає туди військові сили. Про це повідомив міністр оборони Естонії та колишній генерал естонської армії Мартін Херем в інтерв’ю Neue Zürcher Zeitung.

За словами Херема, країна має бути у повній бойовій готовності зустрічати можливу російську бронетехніку у разі ескалації. «Ми повинні бути готові, якщо з іншого боку кордону раптово залунають звуки танків», — наголосив він.

Загроза з боку Росії та підготовка до критичної фази

Міністр оборони зазначив, що західні розвідувальні служби та політики вже давно попереджають про ймовірність нападу Росії на країни НАТО. Хоча рівень загрози залишається високим, балтійські держави, за його словами, підготувалися краще, ніж більшість західноєвропейських урядів. Естонія активно закуповує артилерію, ракети, боєприпаси та безпілотники, а також посилює військову присутність на кордоні. Водночас Херем попередив, що країна перебуває у «небезпечній фазі», оскільки повна військова та цивільна готовність ще формується.

Міністр підкреслив, що безпосередньої загрози вторгнення немає, доки триває війна в Україні. Проте у разі заморожування конфлікту або підписання перемир’я, що може статися вже до 2027 року, у Росії вивільняться тисячі досвідчених військових та значні запаси зброї.

Реакція на провокації та ситуація на кордоні

Херем прокоментував активізацію російських гібридних атак, диверсій та порушень повітряного й сухопутного простору країн НАТО, зазначивши, що мета Кремля — залякування та тиск. Він заявив:

«Ми не будемо казати: „Ви, росіяни, такі страшні — ми здаємося“. Єдине, що ми можемо зробити, — це інвестувати у свою оборону та посилювати військову присутність на кордонах».

Відповідаючи на питання про можливий сценарій «Донбасу» у прикордонному місті Нарва, де 95% населення є російськомовним, Херем наголосив, що не бачить там вищого ризику, ніж у будь-якому іншому регіоні. Він навів приклад українських міст Маріуполь і Харків, які, попри переважно російськомовне населення, чинили опір російським військам у 2014 та 2022 роках.

Естонія продовжує масштабно нарощувати обороноздатність, щоб запобігти будь-яким спробам Кремля диктувати свої умови чи випробовувати на міцність кордони НАТО.

На початку жовтня парламент Естонії — Рійгікогу — ухвалив спеціальну заяву щодо війни Росії проти України та майбутньої безпеки Європи. У документі депутати підкреслили, що перспектива тривалого миру на континенті напряму залежить від результату російсько-української війни. «Перемога України та стратегічна поразка Росії є необхідними передумовами для забезпечення тривалого і справедливого миру та безпеки в Європі», — йдеться у заяві парламенту.