Естонія веде переговори щодо потенційного приєднання до французької ініціативи у сфері ядерного стримування. Про це повідомив прем'єр-міністр Крістен Міхал під час Європейського арктичного саміту, який проходить у фінському Рованіємі, передає ERR. Також про переговори між Естонією та Францією повідомляє Telegram-канал @nvua_official.

За словами Міхала, наразі Естонія вже перебуває під "ядерною парасолькою" НАТО. Водночас Таллінн розглядає можливість додаткових механізмів гарантування своєї безпеки та відкритий до обговорення нових форматів співпраці, не виключаючи участі у французьких ініціативах, спрямованих на посилення ядерного стримування в Європі.

Прем'єр-міністр уточнив, що наразі Таллінн не розглядає варіант розміщення ядерних боєголовок на своїй території. Формат участі обговорюється, зокрема йдеться про координацію навчань, транзит і інтеграцію повітряних просторів. Естонія може відкрити своє небо для польотів французької авіації, здатної нести ядерну зброю, подібно до того, як це обговорюється з Фінляндією. Постійне розміщення ядерних боєголовок у країнах Балтії не планується — йдеться про оперативне планування, спільні навчання та підготовку інфраструктури для транзиту або тимчасового базування носіїв у разі кризи.

Він зазначив, що Франція також підтримує незалежність Естонії, розміщуючи свої війська на її території. Міхал підкреслив, що у разі появи можливості поглибити співпрацю у ядерній сфері, це питання буде розглянуто:

"Франція також підтримує нашу незалежність, розмістивши війська в Естонії. Тож якщо з’явиться можливість поглибити співпрацю в ядерній сфері, то, ймовірно, саме це й відбудеться."

Водночас прем'єр-міністр наголосив, що приєднання до французької ініціативи не є простим процесом і вимагає відповідних можливостей та готовності з боку країни:

"Це не та ініціатива, до якої можна просто приєднатися… Вона потребує певних можливостей, готовності і так далі", — заявив Міхал у кулуарах саміту.

За даними ERR, Франція пропонує європейським партнерам новий формат співпраці у сфері ядерної безпеки, і Таллінн розглядає участь у цій ініціативі як один із напрямків поглиблення співпраці з Парижем у сфері безпеки. Перемовини з цього питання тривають.

Посол Франції в Естонії Александр Ескорсія в інтерв’ю виданню Postimees заявив, що Франція переходить до стратегії передового ядерного стримування. За його словами, між Францією та Естонією триває діалог щодо цієї та інших тем оборонної співпраці.

Як повідомляв Укрінформ, Фінляндія вже ухвалила рішення приєднатися до французької ініціативи у сфері ядерного стримування, що має важливе значення для європейської безпеки. Окрім цього, європейські країни останнім часом активізують співпрацю у сфері ядерної безпеки: взимку Литва може змінити Конституцію, щоб дозволити розміщення ядерної зброї на своїй території, а Польща та Франція вже розпочали конкретні переговори щодо «ядерної парасолі» і провели перше засідання спеціальної координаційної групи.

Президент Литви Ґітанас Науседа повідомив про майже одностайну підтримку ідеї зміни Конституції щодо розміщення ядерної зброї серед лідерів парламентських партій. Крім того, президент Фінляндії Олександр Стубб підписав наприкінці червня 2026 року поправки до закону про ядерну енергетику, які дозволяють ввезення, транзит і зберігання ядерної зброї у країні.

За даними на січень 2026 року, Росія збільшила кількість розгорнутих ядерних боєзарядів на носіях до 1796 одиниць — це максимальний показник з 2017 року. Росія використовує ядерні погрози та балансування на межі війни, щоб залякувати інші держави і домагатися особливого ставлення до себе.