Війна в Україні поступово переходить від танкових боїв і артилерійських дуелей до обміну ударами далекобійних безпілотників, здатних вражати військові й промислові об'єкти далеко від лінії фронту. Про це йдеться у статті The Guardian.

За оцінкою авторів матеріалу, обидві сторони активно розвивають цей напрямок озброєнь, однак остаточний баланс сил залишається невизначеним. Наприклад, екіпаж одного полку безпілотних систем «Рейд» може виконувати до двадцяти бойових завдань на тиждень. Для масштабних атак, таких як удари по московському нафтопереробному заводу, потрібно запускати до 300 дронів одночасно.

Експерт Сідхарт Каушал із Королівського інституту об'єднаних служб зазначає, що наслідки таких атак впливають на економіку обох сторін. За його словами, Росія має низку переваг у цій сфері: різноманітний арсенал далекобійної зброї, розвинену систему протиповітряної оборони та більшу гнучкість суспільства, яке довго не відчувало настільки сильного тиску.

«Однак, незважаючи на ескалацію війни у міру розвитку технологій, жодна зі сторін не наблизилася до поразки чи кризи. Справжні випробування чекають на Росію, якщо вона спробує мобілізувати до 300 000 осіб після парламентських виборів, а також на Україну, яка знову спробує рефінансувати свої фінанси і, що найважливіше, пережити зиму», – йдеться у висновку авторів The Guardian.

З травня Росія активно використовує реактивну модифікацію іранських дронів «Шахед». Прогнозується, що у 2027 році РФ виготовить 36 000 реактивних «Шахедів», до 10 000 «Бандеролей» і приблизно таку ж кількість дешевих крилатих ракет «Дань-Т». Ці засоби можуть бути застосовані для атак на енергетичну, теплову та водну інфраструктуру України взимку.

Українські військові повідомили авторам, що Росія, ймовірно, вдосконалила засоби радіоелектронної боротьби, через що удари дешевими ударними дронами стали менш точними. Водночас Україна продовжує власну кампанію атак, хоча масштаби їхніх наслідків оцінити складніше.

За окремими даними, російські військові розвідують потенційні цілі в Києві для майбутніх ударів, серед яких можуть бути підстанції, залізнична інфраструктура та великі торговельні об'єкти. Експерти зазначають, що велика територія Росії та обмежені можливості її протиповітряної оборони дають Україні багато потенційних цілей для ударів у відповідь. Водночас, за словами експерта Івана Киричевського, у відкритому доступі з'являється інформація лише про близько 5% випадків ураження об'єктів у Росії.