Робоча група з підготовки перших повоєнних виборів в Україні наразі призупинила свою діяльність, однак за потреби її роботу можуть відновити, а законопроєкт винести на розгляд Верховної Ради. Головним питанням залишається, чи вистачить часу для якісної підготовки виборів і чи вдасться подолати виклики, пов’язані з безпекою виборців та можливим втручанням ворога у виборчий процес.
Вибори Президента України планувалися на 2024 рік, але через воєнний стан їх відклали. У медіа та соцмережах неодноразово з’являлася інформація про можливе проведення виборів уже в листопаді цього року, а згодом — про перенесення на квітень 2027 року. Робоча група, що працює над законодавчими пропозиціями для організації виборів в умовах особливого періоду або повоєнних виборів, розробила певні ідеї, але законопроєкт поки не зареєстрували і не внесли до парламенту.
Як розповів експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера, робоча група складається з семи підгруп, і він бере участь у роботі всіх. За його словами, темпи роботи сповільнилися: якщо навесні засідання відбувалися майже щотижня, то зараз настало певне затишшя. Центральна виборча комісія ще в грудні 2025 року ухвалила постанову з пропозиціями щодо післявоєнних виборів і підготувала проєкт закону, який став основою для роботи робочої групи. Проте багато принципових питань залишаються невирішеними — зокрема, черговість виборів, строки підготовки, вид виборів (чергові, позачергові, особливі) та питання пасивного виборчого права, які мають відповідати Конституції.
Магера прогнозує, що робоча група може активізуватися вже з вересня, після літньої перерви у роботі парламенту. Щодо черговості виборів, він вважає, що першими мають бути президентські, потім парламентські, і лише потім — місцеві. На це впливають як строки повноважень, так і питання легітимності та організаційної складності. Президентські вибори, на його думку, простіше організувати, а їх проведення дасть змогу виявити проблеми, які потім можна врахувати під час парламентських виборів.
Щодо часу на підготовку, експерт зазначає, що існує консенсус серед представників влади та експертів: оптимальний період становить шість місяців для підготовки до початку виборчого процесу. Водночас він визнає, що суспільний запит на швидке проведення виборів може скоротити цей термін до двох-трьох місяців. У будь-якому разі перші повоєнні вибори не будуть ідеальними, але мають суворо відповідати принципам виборчого права, щоб зберегти легітимність.
Щодо ролі медіа під час виборів, Магера підкреслює її важливість, але застерігає від перебільшення впливу. На його думку, українці шукатимуть інформацію в медіа, але значна частина виборчого процесу відбуватиметься у соціальних мережах і платформах, таких як Facebook, Telegram і TikTok, що створює додаткові виклики. Медіа мають не лише інформувати про перебіг виборів і розміщувати агітацію, а й демонструвати приклади верифікації інформації та боротьби з фейками. Це особливо важливо в умовах зростаючого використання штучного інтелекту для спотворення реальності. Водночас експерт наголошує, що боротьба з російським впливом не повинна стати приводом для тиску на опозиційні сили, незалежні медіа та громадянське суспільство.