Кандидат фізико-математичних наук, юрист і директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко розповів, що руйнація Бортницької станції аерації не загрожує Києву. За його словами, система водопостачання столиці має достатній запас міцності і готовність до можливих загроз.

У Києві функціонують три основні джерела водопостачання — Дніпровська та Деснянська водозабірні станції і система артезіанських свердловин. Вони показали стійкість під час минулої зими. Крім того, місто збудувало додатковий резервний водозабір, що є складною інженерною спорудою. Всі критичні вузли систем водопостачання та водовідведення — 28 насосних станцій — захищені мішками з піском. Ці об’єкти розосереджені по місту, що ускладнює їх ураження, а у разі пошкоджень їх можна швидко відновити.

Минулої зими всі об’єкти отримали резервне живлення, а до наступної планується встановлення трьох нових дизельних електростанцій потужністю 16 МВт загалом, вартістю 1,8 млрд грн. Загалом «Київводоканал» має отримати до зими 40 МВт резервних потужностей. Сергієнко наголошує, що перебої з електропостачанням не повинні вплинути на подачу води в Києві.

Щодо Бортницької станції аерації, вона складається з трьох незалежних блоків очищення стоків потужністю по 600 тис. кубометрів на добу. Зараз на станцію надходить близько 1,1 млн кубометрів стічних вод, тому для очистки достатньо роботи двох блоків. Через дно Дніпра прокладено шість тюбінгів великого діаметра, якими стоки потрапляють на станцію. Навіть у разі руйнації цієї інфраструктури, об’єм води в Дніпрі становить 118 млн кубометрів на добу, тож концентрація неочищених стоків буде меншою за 1%. Сергієнко додає: "Така вода спокійно буде очищуватися у природний спосіб у повільній течії Канівського водосховища. Наш народ із задоволенням відвідує київські пляжі, купається у дніпровській воді, де концентрація громадської сечі теж, мабуть, наближається до 1%, і… нічого".

Щодо фінансування, Київ уже акумулював 11,1 млрд грн на План стійкості, затверджений РНБО, а також має попередні домовленості з «Ощадбанком» та Європейським банком реконструкції та розвитку про кредити на 5,2 млрд грн. «Київтеплоенерго» має власних 1,7 млрд грн, а також отримано субвенцію на 1,3 млрд грн. Проте допомога уряду поки що не є достатньою, тож столична влада пропонує частину суми залучити з інших джерел.