Системи штучного інтелекту в оборонних технологіях розвиваються настільки стрімко, що зупинити цей процес уже неможливо. Про це розповів Максим Саваневський, аналізуючи перспективи автономності дронів та роль людини у прийнятті рішень про ураження.

За його словами, повна автономія стане справжнім «геймчейнджером» на полі бою, повністю змінивши характер сучасної війни. Найбільшу увагу цим технологіям приділяють Україна та Росія, а також США та європейські країни. Водночас у світі точиться дискусія щодо ролі людини у застосуванні автономних систем: у цивілізованих країнах вважають, що саме людина має ухвалювати фінальне рішення про ураження, однак Росія ігнорує такі підходи й рухається до повної автономності.

Саваневський порівнює сучасну гонку автономних технологій із «Мангеттенським проєктом» ХХІ століття. Він вважає, що країни, які першими отримають перевагу у цій сфері, зможуть стримувати ворогів, подібно до того, як це було з ядерною зброєю. "Зупинити розвиток автономності вже неможливо", — підкреслює експерт.

"Ситуація така, що спинити розвиток цієї технології станом на сьогоднішній день вже неможливо, тому що вона дає занадто великі переваги для тих, хто її отримає."

Росія активно тестує різні автономні системи, і кожні кілька тижнів з’являються нові зразки. Наприклад, дрон «Молнія», оснащений комп’ютером Nvidia Jetson Orin, самостійно ухвалював рішення про ураження цілі. Автономність включає навігацію, виявлення, ідентифікацію, відстеження та атаку цілей — ці підсистеми поступово впроваджуються у нові дрони.

Захист від таких засобів ураження ускладнюється: якщо дрон повністю автономний, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), що переривають зв’язок із оператором, стають малоефективними. Це вимагає розробки нових систем перехоплення. Водночас спроби обдурити ШІ-донаведення за допомогою муляжів чи зміни вигляду об’єктів можуть мати обмежений ефект, адже сучасні системи розпізнавання працюють краще за людину, а моделі можна швидко донавчити.

В Україні впровадження автономних дронів відбувається надзвичайно швидко: за даними Brave1, за пів року кількість таких засобів зросла у десять разів. Однак існує певний бар’єр у використанні нових технологій — не всі підрозділи та користувачі готові одразу переходити на інновації. Саваневський зазначає, що всі складові автономності розвиваються паралельно, і хоча точних прогнозів щодо повної автономності до кінця 2026 року він не дає, темпи розвитку залишаються високими як в Україні, так і в Росії.