Колишній прокурор Борзих вимагає спростувати інформацію, оприлюднену в журналістському розслідуванні «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів» та наступних матеріалах.

Істеця не влаштовує висвітлення даних, які перевіряє НАБУ, а також публікація його імені в статусі підозрюваного до набрання судовим вироком законної сили. Борзих також наполягає на стягненні з відповідачів майже 800 тисяч гривень судових витрат, з яких 300 тисяч заявлені як компенсація за юридичну допомогу.

За даними НАБУ, трьом адвокатам компанії «Гарантія ваших прав», зокрема Борзих, повідомлено про підозру. За версією слідства, вони мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень, близько 30 з яких стосувалися топкорупції і перебували у провадженні НАБУ.

У відповідь на запит адвокатів виданню ZN.UA в НАБУ підтвердили, що Борзих є підозрюваним у провадженні №52023000000000620. У Бюро також наголосили на позиції Верховного Суду, згідно з якою спростування або заперечення відомостей досудового розслідування має відбуватися в рамках кримінального, а не цивільного процесу.

Представники ЗМІ вказують, що позивач фактично намагається через цивільний суд отримати оцінку обставин кримінальної справи. Адвокат видання Євген Воробйов заявив, що цей позов має ознаки тиску на журналістів із застосуванням судових механізмів і фінансових вимог. Адвокат Роман Васильняк, який представляє інтереси Інни Ведерникової, зазначив, що сторони перебувають у нерівних умовах.

За даними порталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових справ, розподіл позову Борзих має ознаки «судової каруселі»: первинна заява потрапила до судді Тетяни Ільєвої, але була відкликана позивачем; наступний позов отримав суддя Євген Хайнацький, який заявив самовідвід через особисте знайомство з Борзих; після повторного розподілу Ільєва також заявила самовідвід; зрештою справу призначили судді Олексію Соколову.

Раніше ЗМІ повідомляли про можливі родинні зв’язки Борзих із головою Печерського суду Русланом Козловим. В редакції ZN.UA наголошують, що справа стосується права ЗМІ інформувати суспільство, а законодавчі обмеження на розголошення імен підозрюваних є загрозою свободі слова і суперечать європейським стандартам. Редакція має намір захищати свою позицію у суді.