Літо в Астані, другій за холодністю столиці світу, лише на півдорозі, але мешканці вже пережили дві рекордні хвилі спеки. 14 липня температура піднялася до 39,5°C, побивши попередній рекорд для цієї дати у 35,3°C, встановлений 34 роки тому. Трохи раніше, 23 червня, місто зафіксувало 36,8°C, перевищивши рекорд 1941 року у 36,4°C.

За даними Національної гідрометеорологічної служби Казахстану, спека триватиме до кінця липня. Температури у західних і південних регіонах країни прогнозують на рівні 35°-45°C. У південно-західних областях температура сягала 44°C, а на півдні та південному сході – 45°-48°C. Соціальні мережі заповнені відео, де жителі півдня Казахстану смажать яйця на розпечених поверхнях.

За інформацією UNICEF, майже три чверті території Казахстану піддаються кліматичним ризикам, що впливають на здоров’я людей. Світовий банк попереджає, що без посилення адаптації кількість смертей від спеки у містах Європи та Центральної Азії може зрости втричі до 2050 року. Водночас Міністерство охорони здоров’я Казахстану повідомило Euronews, що наразі в країні не ведеться окремий облік смертей, пов’язаних із екстремальною спекою, і немає національного плану дій зі здоров’я при теплових хвилях, повністю узгодженого з рекомендаціями ВООЗ. Водночас існують елементи системи попереджень і поради для вразливих груп.

Директор регіонального бюро ВООЗ у Європі Ганс Генрі П. Клюге попереджає про різке зростання смертності від спеки в Центральній Азії. "Прогнози показують, що Казахстан і Узбекистан зіткнуться з найбільшим зростанням смертності від теплових хвиль у Центральній Азії найближчим часом – і це за помірних кліматичних сценаріїв. На жаль, буде гірше. Кожна країна – включно з Казахстаном – повинна мати план дій зі здоров’я при теплових хвилях до наступного літа, а не під час нього".

Казахстан прогрівається швидше за світовий середній показник. У 2025 році країна зафіксувала найтепліший рік за всю історію спостережень – середня температура була на 2,98°C вищою за кліматичну норму. Зростає кількість днів із температурою понад 30°C і 35°C, що підвищує ризик посухи, особливо на півдні та заході. Міністерство екології Казахстану повідомляє, що майже всі лісові пожежі, що виникли цього літа, вже ліквідовані, але загроза нових залишається.

Кліматичні зміни впливають і на інші природні процеси: раннє танення снігу призводить до швидших весняних повеней, ускладнюючи накопичення води для зрошення, а м’якіші зими зменшують вологість у ґрунті, що загрожує врожаям. За словами кліматичного аналітика ПРООН Казахстану Саулета Сакенова, льодовики країни втратили від 14% до 30% маси з 1950 року. Хоча це тимчасово збільшує водність річок, до кінця століття очікується значне зменшення водних ресурсів, що створить загрози для водопостачання, продовольчої та енергетичної безпеки в регіоні.

Для Казахстану, одного з провідних світових експортерів пшениці, тривала спека і посуха становлять серйозну загрозу врожаям, продуктивності пасовищ і запасам води, що викликає занепокоєння не лише всередині країни, а й для регіональної продовольчої безпеки.