Донька військовослужбовця з Вінницької області, який загинув у березні 2022 року, виграла судовий процес проти Міністерства оборони України щодо призначення їй одноразової грошової допомоги.
Військовий загинув під час евакуації поранених у Волноваському районі Донецької області. Понад два роки він вважався зниклим безвісти, а його смерть була офіційно підтверджена лише у липні 2024 року після проведення судово-медичної експертизи та оформлення відповідних документів органами РАЦС.
У грудні 2024 року донька загиблого звернулася до Міноборони з заявою про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів № 168. Однак комісія відомства повернула документи на доопрацювання, посилаючись на те, що заявниця до моменту подання була повнолітньою, а також вимагала підтвердження її статусу як утриманки або судового рішення про спільне проживання з батьком.
Дівчина оскаржила це рішення в суді. Міністерство оборони наполягало, що право на допомогу визначається законодавством на день смерті військового — березень 2022 року, коли виплати мали право отримувати лише неповнолітні діти або повнолітні, які перебували на утриманні загиблого.
Суд врахував, що з 29 березня 2024 року набрала чинності нова редакція статті 16-1 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка розширила коло осіб, що мають право на одноразову допомогу, включивши всіх дітей загиблого незалежно від віку. Також суд звернув увагу, що досягнення повноліття не позбавляє особу статусу члена сім’ї, а допомога має компенсаційний характер і є соціальною гарантією.
Вінницький окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення Міноборони про повернення документів і зобов’язав відомство повторно розглянути заяву з урахуванням чинного законодавства. Втім, суд відмовив у безпосередньому призначенні допомоги, оскільки це належить до компетенції Міноборони.
Після цього Міністерство оборони подало апеляцію, і 3 липня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження, призначивши розгляд у письмовому порядку без виклику сторін.
Про це повідомляє "Судово-юридична газета".