Парламент Ірану 16 серпня схвалив у першому читанні законопроєкт, який криміналізує інтерв'ю та будь-які контакти з медіа, визнаними ворожими для Ісламської Республіки. До таких віднесли американські, ізраїльські ЗМІ та видання, що фінансуються цими країнами, повідомляє агентство Reuters.

Деталі законопроєкту

Член судової та правової комісії парламенту Осман Саларі пояснив для агентства Mizan, що остаточний текст ще обговорюється, але вже зараз документ передбачає сувору систему покарань:

  • За інтерв'ю або участь у дискусіях із ворожими медіа — ув'язнення від 6 місяців до 2 років.
  • За контакти з іноземними посольствами, міжнародними організаціями чи іншими неіранськими установами без дозволу МЗС — штраф і обмеження соціальних прав.
  • Повністю забороняється передача будь-якої інформації іноземцям без схвалення спецслужб та наукова співпраця з закордонними інституціями поза урядовим переліком.

За економічні злочини, вчинені під керівництвом або наглядом іноземців, передбачено посилене покарання. Найсуворіші санкції — до 30 років ув'язнення — загрожують тим, хто висуватиме політичні чи законодавчі ініціативи під керівництвом іноземних розвідслужб, якщо це шкодить безпеці чи незалежності Ірану. Такі справи розглядатимуть Революційні суди.

«За інтерв'ю та участь у дискусіях із ворожими медіа — позбавлення волі на строк від 6 місяців до 2 років», — йдеться у поясненні до законопроєкту.

Передумови та практика

Законопроєкт розглядатимуть постатейно, а після остаточного ухвалення його має затвердити Рада охоронців конституції. Це вже не перша спроба Тегерана посилити відповідальність за співпрацю з іноземними структурами: у 2025 році, після 12-денної війни з Ізраїлем, вже було ухвалено подібний закон. Нещодавно іранську фотожурналістку Ялду Моаєрі засудили до 15 років ув'язнення за звинуваченнями, серед яких — надання інтерв'ю ворожим медіа та передачу фотографій організаціям, пов'язаним із США та Ізраїлем.

Раніше понад 90 мільйонів іранців, які постраждали від масованих авіаударів і глибокої фінансової кризи, зустріли новини про можливий мир із пригніченою надією. Під час бойових дій авіація США та Ізраїлю уразила понад 13 тисяч стратегічних об'єктів на території Ірану. Війна не лише не призвела до зміни режиму, а й поглибила фінансову кризу та, фактично, врятувала владу від масштабної внутрішньої кризи легітимності, що загрожувала через масові протести.