Система освіти в Омані суттєво відрізняється від європейської: діти починають навчання з п’яти років, у державних школах діє гендерне розділення, а вартість навчання для іноземців може бути дуже високою. Про це розповіла українка Анна Налакат, яка живе в Омані та виховує там сина.

За словами Налакат, іноземцям доводиться обирати приватні школи, адже державні навчальні заклади, хоч і недорогі, викладають лише арабською мовою, що не завжди підходить для експатів. Дошкільна освіта в Омані фактично є частиною шкільної системи: дитячий садок працює при школі, і після його закінчення дитина автоматично переходить до першого класу.

Навчання для іноземців платне і досить дороге. "За ясла ми платили в середньому плюс-мінус 17 тисяч гривень. Зараз плата за дитячий садок становить 22 тисячі гривень – це середня ціна для місцевих шкіл", – розповіла Налакат. Вона додала, що вартість навчання з кожним роком зростає, починаючи приблизно з 7 тисяч гривень.

Школярі можуть починати навчання вже з 5 років. "З 5,2 року дитина вже може піти до першого класу", – зазначила українка. В Омані передбачено 12 класів, які поділяються на базову (1-10) та середню (1-12) освіту. Тривалість навчального року визначає кожен заклад самостійно. "У нашій школі навчання триває до 2 липня, а новий навчальний рік починається 23 серпня", – додала вона.

У державних школах діє гендерне розділення: з 1 по 4 клас хлопчики і дівчатка навчаються разом, а з 5 класу їх розділяють. При цьому в початкових класах викладають лише жінки. Приватні школи мають інший підхід – там діти вчаться разом, а батьки прагнуть, щоб діти добре знали англійську мову.

Обов’язковою є шкільна форма, яка включає кілька комплектів одягу для різних рівнів школи. За словами Налакат, комплект може коштувати понад 4 тисячі гривень, хоча якість не завжди відповідає ціні. Також існують чіткі вимоги до взуття і спеціальні спортивні дні з окремою формою, що збільшує витрати батьків.

Розклад занять відрізняється від українського і не завжди зручний для працюючих батьків. "Ясла відкриваються о 06:30. Дитячі садки зазвичай працюють з 07:30 до 13:00, рідше – до 15:00, а уроки в школах закінчуються близько 14:00. Залишити дитину до 17:00 або 18:00 можна, але за додаткову плату, і така послуга є лише в небагатьох закладах. Тому як місцеві мами працюють на повну ставку – я не уявляю. Хіба що з ними живуть няні", – припустила українка.

Ще одна особливість – організація підвезення учнів. Майже кожна школа має власні автобуси, які підвозять дітей, починаючи з найменших. "Це окрема послуга, і суми там, наскільки я чула, немалі – у деяких випадках трансфер може коштувати дорожче за саме навчання", – розповіла Налакат. Вона сама не користується цією послугою, бо возить сина на заняття сама.

Це пов’язано з особливостями інфраструктури країни: "У цьому регіоні майже немає громадського транспорту – люди пересуваються або власними автомобілями, або таксі", – пояснила українка.