Останні місяці російські атаки дедалі частіше спрямовані не лише на енергетичну інфраструктуру, а й на логістичні компанії, дата-центри, заводи та транспорт. Як повідомляє zn.ua, мета таких ударів — підірвати економічну спроможність країни, а не окремі підприємства.

Міністерство економіки 18 вересня оцінило щорічні втрати основних засобів бізнесу через війну у 4–10 млрд доларів і більше. На цю суму держава орієнтується, створюючи страховий фонд, який має запрацювати з 2027 року. Відновлення виробництва після обстрілів потребує не лише компенсації зруйнованого майна, а й підтримки для збереження робочих місць, обслуговування кредитів і перенесення потужностей. За словами співзасновниці «Епіцентр К» Галини Гереги, лише за останній місяць компанія втратила 7000 робочих місць.

Що вже зроблено

Від 1 січня 2026 року діють дві державні програми: часткова компенсація вартості знищеного чи пошкодженого майна та компенсація страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Виплати здійснює Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Граничний розмір компенсації — 30 млн грн на одного суб’єкта, а внесок фірми — 0,5% від суми ймовірного збитку. З вересня 2026 року компенсацію поширили на Київ і Київську область, а також на майно, що перевозиться транзитом через ці території.

Уряд також розширив програму пільгових кредитів: компанії можуть отримати до 1 млрд грн із компенсацією 5,5 відсоткового пункту річних, але не більше 12,5% річних для позичальника. Проте масштаби допомоги поки що не відповідають розміру проблеми: за дев’ять місяців ЕКА погодило 323 заявки на компенсацію майна на 6,8 млрд грн, а компенсацію страхових премій отримали лише 39 підприємств (56 млн грн).

«Сьогодні вартість страхового покриття воєнних ризиків на ринку сягає 5–15% від страхової суми», — заявив заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін.

Бюджет-2027 та нові податки

У проєкті держбюджету на 2027 рік уряд заклав 96 млрд грн на підтримку економіки та бізнесу, зокрема 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків. Ці кошти мають стати внеском до спеціального фонду з цільовим обсягом 3–4 млрд доларів. Однак державна частка фінансування з’явиться лише за умови підвищення ПДВ з 20 до 21% та акцизів на пальне. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголосив, що інших джерел для цього фонду немає.

Бізнес неоднозначно сприйняв цю ідею: частина підтримує, інші вважають підвищення податків ризикованим для легального сектору. Дискусія триває щодо альтернатив — наприклад, збору на імпорт, який пропонував заступник голови комітету ВР Дмитро Кисилевський. Проте такий збір має правові, економічні й адміністративні вади: він може суперечити міжнародним угодам, ускладнити відновлення виробництва та стимулювати контрабанду.

Податкові послаблення не підтримали

Міністерство фінансів, за словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, не підтримало пропозиції бізнесу щодо відстрочення податків, скасування перевірок і спрощення звітності для постраждалих підприємств. Відомство пояснило, що «відсотки компенсують бюджету вартість затримки надходжень, а застава має захищати державу від ризику несплати».

У підсумку, попри запуск нових програм, держава поки що не гарантує безперервності роботи бізнесу після обстрілів, а основне навантаження з відновлення лягає на самих підприємців.