Влітку 2026 року сума боргу держави перед пенсіонерами за невиконаними судовими рішеннями перевищила 100 мільярдів гривень. Як повідомляє видання, більшість цих справ стосуються так званих спецпенсій, які призначаються за окремими законами для суддів, прокурорів, правоохоронців, кадрових військових, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС та деяких інших категорій.

Протягом останніх років представники цих груп масово звертаються до судів із вимогами перерахувати пенсії та виплатити заборгованість «заднім числом». Держава зазвичай програє такі справи, і борг постійно зростає. Однак уряд обмежує виплати законодавчими механізмами, оскільки бюджет Пенсійного фонду не передбачає необхідного фінансування.

Як виникла заборгованість

Спеціальні пенсії відрізняються від звичайних більш вигідними умовами: менший необхідний стаж, нижчий пенсійний вік, а розмір виплати часто «прив’язаний» до зарплати чинних працівників на аналогічних посадах. Хоча з 2011 року діє обмеження — пенсія не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів (у 2026 році це 25,95 тис. грн), суди часто стають на бік позивачів і дозволяють виплачувати більші суми. За даними Пенсійного фонду, на липень 2026 року понад 29,5 тисячі осіб отримують пенсії вище цього ліміту.

Рішення судів зазвичай мають дві частини: перша — зобов’язує почати виплачувати підвищену пенсію, друга — компенсувати недоотримані кошти за попередні періоди. Держава виконує лише першу частину, а друга накопичується у вигляді боргу. За три роки сума боргу подвоїлася: з 50 млрд грн у 2023 році до 101,52 млрд грн на 1 вересня 2026 року.

«Щороку уряд закладає символічні суми на виплати за судовими суперечками, зокрема у пенсійних справах. Наприклад, у 2026 році у бюджеті Міністерства соціальної політики передбачили на це 100 млн грн, у той час як лише за 2025 рік борг ПФУ перед пенсіонерами виріс на 7,3 млрд грн», — йдеться у матеріалі.

Крім того, через невиконання рішень суди накладають штрафи на посадових осіб Пенсійного фонду. У 2025 році таких штрафів було 40 на суму 2,42 млн грн, а лише за перше півріччя 2026 року — вже 36 штрафів на 2,37 млн грн.

Кому держава винна найбільше

Найбільшу частку серед отримувачів спецпенсій становлять колишні військові та правоохоронці, зокрема працівники Національного антикорупційного бюро, Служби судової охорони, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, СБУ, Держприкордонслужби, Податкової міліції, Бюро економічної безпеки. Закон дозволяє їм виходити на пенсію з 25 роками служби або з 45 років за наявності відповідного стажу, а розмір пенсії становить 50–70% від зарплати чинних працівників.

Автоматичне підвищення пенсій при зростанні зарплат у секторі держава намагається обмежити окремими законами, але спецпенсіонери оскаржують це у судах. Через пільгові умови понад 140 тисяч пенсіонерів мобілізаційного віку (до 60 років) не служать у війську, а майже 8 тисяч осіб отримують пенсію ще до 45 років.

Прокурори також мають окремі пільги: право на пенсію після 25 років стажу (15 з яких у прокуратурі), а розмір виплати — 60% від зарплати чинного прокурора. Однак, звертаючись до суду, вони часто домагаються ще вигідніших умов за законом 1991 року, що вже не діє, і отримують до 90% від зарплати. Частина прокурорів продовжує працювати й одночасно отримує пенсію, яка не оподатковується.

Видання зазначає, що така система та лояльність судів дозволяють окремим особам отримувати пенсії у сотні тисяч гривень на місяць задовго до досягнення загального пенсійного віку.