1 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив режим економії, а вже 28 вересня уточнив: держава відкладає нові будівництва, некритичні ремонти, благоустрій парків, скверів, фонтанів і перекладання бруківки. Видатки на оборону, пенсії, соціальні виплати та зарплати вчителів і лікарів залишаються незмінними.

Як повідомляє "Економічна правда" з посиланням на дані Spending.gov.ua, до 14 вересня всі групи видатків трималися на звичному рівні. Після цієї дати платежі на будівництво, ремонти та обладнання впали у дванадцять разів (мінус 92%), а оплати послуг — у десять разів. Дотації комунальним підприємствам скоротилися на чверть. Водночас зарплати, соціальні виплати й комунальні платежі бюджетних установ здійснювалися у звичному режимі.

Якщо аналізувати не кількість транзакцій, а суми, то скорочення менш різке: обсяг капітальних видатків знизився на 43%, оплат послуг — на 46%, дотацій комунальним підприємствам — на 15%. Це свідчить, що кошти отримують переважно великі одержувачі, а дрібні платежі за ремонти та послуги майже зникли. Держава, ймовірно, фінансує насамперед власні видатки, а видатки громад — призупиняє.

У Львові, за словами першого заступника міського голови Андрія Москаленка, казначейство не проводить платежі за тепло, зарплати двірникам і водіям трамваїв. З 11 вересня місто не отримало жодних компенсацій за пільговий проїзд, а кількість оплат послуг за тиждень скоротилася з 1 121 до лише 5. По всій країні громади у вересні заплатили за послуги 992 млн грн, а в наступні три тижні — від 6 до 35 млн грн на тиждень.

До 14 вересня фірмам за будівництво й обладнання платили в середньому 3 млрд грн на тиждень, після — лише 869 млн грн. Фінансування укриттів скоротилося на 92%, шкіл і садочків — на 98%, лікарень — на 90%, парків і благоустрою — на 99%, доріг — на 86%.

"Жоден із 12 найбільших дорожніх підрядників після 13 вересня не отримав за дороги жодної гривні з державного бюджету."

Водночас частина компаній продовжує отримувати кошти за інші об'єкти. Видатки на підготовку до зими, енергетику, тепло й захист критичної інфраструктури не зупинялися: до бюджетної паузи на це витрачали 413 млн грн на тиждень, під час неї — 499 млн грн. За підрахунками "Економічної правди", до "казначейської паузи" платежі з позначкою "захист критичної інфраструктури" становили 9% усіх видатків на будівництво й обладнання, а зараз — вже 59%.