В Україні досі відсутня цілісна система довготривалого догляду за ветеранами, яка б інтегрувала медичні, соціальні, реабілітаційні, паліативні та житлові послуги в єдиний безперервний маршрут підтримки. Про це повідомили у правозахисному центрі для військовослужбовців «Принцип» за результатами власного дослідження.
Дослідження «Довготривалий догляд за ветеранами та ветеранками: огляд бар’єрів та пошук системних рішень» виявило, що медична та соціальна системи в Україні значною мірою покладаються на родинний догляд. Це створює вразливість для ветеранів, які не мають родинного піклування. Крім того, доступ до послуг довготривалого догляду в громадах нерівномірний: підтримане проживання та паліативна допомога здебільшого доступні лише у великих населених пунктах.
Незважаючи на державний курс на деінституціалізацію, у громадах із браком необхідних послуг і координації інституційний догляд залишається єдиним варіантом для людей, які потребують постійної підтримки. В Україні також відсутня система збору інформації, що дозволяла б оцінювати реальні потреби ветеранів, виявляти прогалини у маршрутах між різними системами, фіксувати скарги та аналізувати фактичні дані про надані послуги.
У «Принципі» наголошують, що замість створення окремих нових послуг чи розширення мережі закладів необхідна цілісна державна політика. Вона має забезпечити безперервний маршрут людини між медичними та соціальними послугами, розвиток підтримки в громадах і координацію між усіма відповідальними інституціями.
«Міжнародний досвід демонструє, що найбільш сталі моделі формуються там, де потреби ветеранів та ветеранок інтегровані в загальну систему довготривалого догляду, але доповнюються спеціалізованими елементами: координацією маршруту, підтримкою психічного здоров’я, роботою з родинами, додатковими гарантіями фінансування та навігацією між системами», – йдеться у дослідженні.
Авторка дослідження Ірена Федорович рекомендує розвивати цілісну систему взаємопов’язаних медичних, соціальних, психосоціальних, паліативних і житлових послуг, забезпечити безперервний перехід ветеранів між лікуванням, реабілітацією та соціальною підтримкою з визначенням відповідальних за координацію маршруту. Вона також пропонує поєднати медичну, соціальну й житлову підтримку в єдиному індивідуальному плані, розвивати послуги в громадах замість інституційного догляду там, де це можливо, а також посилити міжвідомчу взаємодію, запровадити обмін даними і планувати розвиток системи на основі оцінки реальних потреб.
Результати дослідження презентували 16 липня у Києві, після чого відбулася публічна дискусія за участі представників Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної політики України, ветеранів, експертів і громадського сектору.