Україна переживає глибоку демографічну кризу, яку суттєво загострили повномасштабна війна та масова міграція молоді й жінок за кордон. Про це у колонці для РБК-Україна розповіла Наталія Климова, заступниця директора "ІСАР Єднання". Вона наголошує: без достатньої кількості населення під загрозою опиняється не лише економічне відновлення, а й геополітична суб’єктність держави.

За словами Климової, демографічні виклики для України не менш небезпечні, ніж прямі воєнні ризики. З країни виїхали переважно освічені жінки репродуктивного віку та молодь, які швидко інтегруються у нові суспільства. Держава не може покладатися лише на надію, що мільйони біженців повернуться після завершення війни.

За даними директора Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, станом на лютий 2026 року на підконтрольних Україні територіях проживає 29 мільйонів людей — ще на мільйон менше, ніж торік. Демографічне скорочення триває з 1993 року, а війна та міграція лише прискорили ці процеси. "Частина виїхала" — це переважно жінки та молодь, які могли б народжувати дітей і відновлювати країну. Водночас, за даними Eurostat на березень 2026 року, майже 4,5 мільйона українців перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС, головно в Німеччині, Польщі та Чехії.

Климова підкреслює, що значна частина тих, хто виїхав, уже не повернеться: понад 70% українок віком від 25 років мають вищу освіту, а їхні діти швидко опановують місцеві мови. Європейські країни, які самі стикаються зі старінням населення, зацікавлені втримати молодих українців. Водночас в Україні різко скоротилася кількість працездатного населення через війну та старіння тих, хто залишився. "Є кому вмирати, нікому народжувати", — цитує Климова Еллу Лібанову.

Питання залучення іноземної робочої сили стане неминучим, але воно потребує чітких умов і квот. Українське суспільство болісно реагує на ідею трудової міграції з інших країн через страх втрати ідентичності, травму колонізації, досвід війни та недовіру до здатності держави інтегрувати мігрантів. Якщо цю тему не обговорюватимуть відповідальні політики й експерти, її можуть використати популісти. Климова закликає вже зараз відкрито говорити про квоти та умови для трудових мігрантів.

Щодо українців за кордоном, експертка застерігає: не можна будувати стратегію лише на романтичному очікуванні їхнього повернення. Чим довше триває війна, тим більше тимчасова евакуація перетворюється на постійну еміграцію. За словами соціолога Володимира Паніотто, щомісяця Україна втрачає 100-150 тисяч людей: "Це набагато більше, ніж ми втрачаємо на війні". За деякими прогнозами, повернеться не більше третини "воєнних" мігрантів. Діаспора може бути союзником, але не замінить внутрішню демографічну політику. Повернення українців має бути інвестицією у майбутнє країни, а не моральним обов’язком.