У 2025 році середня очікувана тривалість робочого життя в Європейському Союзі досягла 37,5 років, свідчать дані Євростату.

Цей показник зріс порівняно з 37,2 роками у 2024 році та 35,2 роками у 2016-му. Очікувана тривалість робочого життя враховує як періоди працевлаштування, так і безробіття, і відображає середню кількість років, які 15-річна особа може провести на ринку праці за поточних умов. Проте це не є прямим показником офіційного пенсійного віку чи рекомендацією щодо тривалості роботи.

За даними Євростату, у семи країнах ЄС очікувана тривалість робочого життя перевищує 40 років. Найвищі показники зафіксовані в Нідерландах (44 роки), Швеції (43,3), Данії (42,6), Естонії (41,5), Ірландії (40,7), Німеччині (40,2) та Фінляндії (40,1). Натомість у Румунії (32,7), Італії (33) та Болгарії (34,6) цей показник є найнижчим.

Існує також помітний гендерний розрив: чоловіки в середньому працюють близько 39,5 років, що приблизно на чотири роки більше за жінок (35,4). Найдовше працюють чоловіки в Нідерландах (45,9), Швеції, Данії (по 44,5) та Ірландії (43,4). Найкоротша очікувана тривалість робочого життя чоловіків зафіксована в Болгарії (35,9), Румунії (36,0) та Хорватії (36,3). Жінки працюють найдовше у Швеції (42,3), Нідерландах (41,9) та Естонії (41,8), а найкоротше — в Італії (28,4), Румунії (29,1) та Греції (31,8).

Уряди багатьох європейських країн підвищують пенсійний вік у відповідь на демографічні виклики, зокрема зростання тривалості життя і зниження народжуваності. У Франції, наприклад, у 2023 році спалахнули масштабні протести через спробу підвищити пенсійний вік з 62 до 64 років. Хоча реформа була ухвалена парламентом, її впровадження відклали до 2028 року, щоб уникнути політичної кризи.

У Румунії планують підвищити пенсійний вік жінок до 65 років до 2035 року, зрівнявши його з чоловіками, а також поступово підвищують пенсійний вік для суддів і прокурорів. Данія ухвалила закон про підвищення державного пенсійного віку до 70 років до 2040 року, щоб прив’язати його до зростання тривалості життя.

Євростат наголошує, що наведені дані відображають фактичні тенденції участі в ринку праці, а не юридичні пенсійні віки чи політичні цілі. Водночас підвищення пенсійного віку, обмеження дострокового виходу на пенсію та збільшення внесків до пенсійних фондів стають все більш поширеними заходами для підтримки соціальних і медичних систем у країнах ЄС.