Данська служба військової розвідки (DDIS) заявила, що ризик російських військових дій проти країн НАТО зростає, хоча повномасштабне вторгнення залишається "малоймовірним", але його не можна повністю виключати. Про це повідомив керівник DDIS Томас Аренкіль під час пресконференції з презентацією оновленої оцінки загроз з боку Росії.
За словами Аренкіля, "існує низький, але зростаючий ризик того, що Росія здійснить обмежену військову атаку проти однієї або кількох країн НАТО, які межують із Росією". Він підкреслив, що служба вважає малоймовірним, що Росія зацікавлена у вторгненні до країни НАТО, однак таку можливість не можна відкидати.
У звіті DDIS зазначається, що Росія, ймовірно, активізує так звані "гібридні атаки" проти західних цілей. Раніше такі дії були спрямовані переважно на створення страху та підрив громадської підтримки допомоги Україні, але тепер вони включають спроби безпосередньо перешкодити надходженню підтримки, зокрема саботаж оборонних підприємств чи залізничних перевезень військової техніки. DDIS очікує, що Росія посилить ці атаки, які можуть також включати "руйнівні кібератаки, що паралізують критично важливі суспільні функції".
Данська розвідка попередила, що у найближчі місяці Росія може вдатися до обмеженого військового вторгнення на територію сусідньої країни з використанням невеликої кількості військових, які можуть діяти без розпізнавальних знаків. Також у звіті йдеться про зростання ризику завдання Росією ударів по інфраструктурі НАТО, яка підтримує Україну, зокрема за допомогою далекобійних засобів ураження.
Загроза гібридних атак підтвердилася нещодавньою пожежею на станції Starlink у центральній Польщі, яку місцева влада розцінила як акт саботажу. За словами віцепрем'єра Польщі Кшиштофа Гавковського, пожежа була спрямована на виведення з ладу станції, що призвело до перебоїв у роботі інтернету для низки установ, включно з українськими військовими. Хоча відповідальних за підпал ще не встановлено, польська влада вважає це частиною нової доктрини гібридної війни Росії.
Раніше цього місяця інша данська спецслужба PET повідомила, що Росія "активно" готує диверсійні операції проти країни, зокрема намагається вербувати "звичайних данців" через соцмережі для збору фото, які можуть бути використані при плануванні актів саботажу. Також у Німеччині публічно звинуватили Росію у спробі атаки дронами на аеропорт Лейпциг/Галле, а низка інших інцидентів – пожежі на заводах дронів і диверсії на залізниці – розслідуються на предмет причетності Москви.
DDIS наголошує, що навіть якщо війна в Україні триватиме, існує невеликий ризик обмеженої військової атаки з боку Росії як спроби відвернути європейські ресурси від підтримки України. "Обмежена військова атака була б відчайдушним кроком з боку Росії і, як і посилені гібридні атаки, потенційно може відбутися в найближчі місяці", — йдеться у звіті. Водночас DDIS підкреслює, що підготовка до такого нападу вимагала б кількох місяців і її було б важко приховати.
Аренкіль окремо підкреслив, що хоча "зростання готовності Росії до ризику впливає на безпекову ситуацію в Данії", особливо через гібридні атаки, це не означає, що Росія готується до нападу на саму Данію. "Ми не очікуємо звичайної російської військової атаки проти Данії", — зазначив він.
Реакції в Європі
Європейські країни залишаються в стані підвищеної готовності до можливих дій Росії, оскільки війна в Україні триває вже п’ятий рік. У червні колишній прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що, за оцінками західної розвідки, Росія може напасти на країну НАТО вже до 2030 року. Водночас у серпні президент США Дональд Трамп висловив переконання, що Володимир Путін "не збирається нападати" на територію НАТО, посилаючись на особисті перемовини та нещодавній візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви.
"Ми не очікуємо звичайної російської військової атаки проти Данії", — наголосив Томас Аренкіль.

