Акушер-гінеколог і репродуктолог, професор Стефан Хміль, засновник Мережі медичних центрів "Клініка професора Стефана Хміля", закликав військовослужбовців не відкладати кріоконсервацію репродуктивних клітин. За його словами, найкращий час для цього – до потрапляння у зону бойових дій.
"Чим швидше, тим краще – ніхто не знає, яка ситуація складеться на фронті", – наголосив професор у інтерв’ю Еспресо. З початку повномасштабного вторгнення його клініка започаткувала безкоштовні соціальні проєкти із заморожування сперматозоїдів та яйцеклітин для військових. Вже проведено понад 1500 таких процедур.
Професор пояснив, що на репродуктивну функцію впливають не лише важкі поранення, а й постійний стрес, переохолодження, тривале перебування в окопах, вибухові хвилі, а також термічні та хімічні фактори. Він навів приклад пацієнта, який під час бойового завдання змушений був всю ніч лежати у холодній калюжі під дощем. Такі умови, за словами лікаря, не проходять безслідно для репродуктивного здоров’я.
Окрему небезпеку становить психологічне навантаження. Постійні обстріли, високий рівень адреналіну та кортизолу можуть пригнічувати вироблення тестостерону у чоловіків і порушувати функцію яєчників у жінок, іноді призводячи до їх передчасного виснаження. Крім того, близько 10% усіх поранень військових припадає на травми статевих органів, що безпосередньо впливає на можливість мати дітей у майбутньому.
За словами Стефана Хміля, найкраще організовувати кріоконсервацію ще під час мобілізації. "Ідеально – одразу під час призову: командир частини мав би формувати списки хлопців репродуктивного віку й організовувати виїзд у найближчу відповідну клініку невеликими групами. Це не потребує великих коштів, а держава вже частково підтримує цей напрям, виділяючи кошти на безоплатні послуги із забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин", – зазначив лікар.
Водночас рішення має залишатися індивідуальним і враховувати вік, наявність дітей та бажання стати батьками у майбутньому. Проте головною проблемою залишається недостатня поінформованість військових. "Кількість звернень на безкоштовні програми поки що залишається мізерною порівняно з реальною потребою. Тому, на жаль, позитивної тенденції ми поки не бачимо", – констатував професор.